Квасниця В. М. Імпактні алмази з неогенового розсипу Самоткань (Середнє Придніпров'я) / В. М. Квасниця // Мінерал. журн.. - 2019. - 41, № 4. - С. 3-12. - Бібліогр.: 18 назв. - укp.Описано імпактні алмази (діаманти) з неогенового титано-цирконієвого розсипу Самоткань, розташованого на Середньопридніпровському мегаблоні Українського щита. Розсип Самоткань є похованим прибережно-морським покладом міоценових пісків. Вони збагачені важкими мінералами, в тому числі мікродіамантами різної природи. Окрім кристалів ендогенного (мантійного) діаманта розсип містить імпактний апографітовий діамант (до 11 % від усієї кількості знайдених кристалів діаманта). Розмір кристалів імпактного діаманта не перевищує 0,3 мм. Корінні джерела живлення розсипу ендогенним і імпактним діамантом невідомі. Наведено результати комплексного вивчення кристалів імпактного діаманта - морфології, мікротопографії, анатомії, ізотопного складу вуглецю, фотолюмінесценції, оптичної, інфрачервоної та раманівської спектроскопії. Кристали імпактного діаманта мають зовнішні морфологічні і внутрішні анатомічні ознаки твердофазового переходу графіту в діамант за ударних навантажень, вони є параморфозами діаманта по графіту. На рівні макроморфології до них можна віднести ідентичні для кристалів графіту і параморфоз діаманта їх пінакоїдальний і пінакоїдально-призматичний габітуси та пластинчастий і таблитчастий обриси. На рівні нано-мікроморфології ознаками цього переходу є інтенсивні окремі паралельні штрихи по (11<$E2 Bar>1) чи системи цих штрихів у двох-трьох напрямах з кутами <$E60 symbol Р> між ними на площині (0001), а також новоутворені скульптури на площинах (0001) кристалів. Ці скульптури на площинах (0001) представлені різними нано- і мікроблоками овально-видовженої форми, а також різними ямками розчинення, строго орієнтованими вздовж [10<$E1 Bar>0]. Анатомічними ознаками твердофазового переходу графіт - діамант у кристалах самотканських імпактних діамантів є їх полісинтетичне двійникування і полікристалічна будова самих двійників. Ізотопний склад вуглецю імпактних діамантів у межах від -10,35 до -23,06 <194> <$Edelta sup 13 roman C>, за середнього значення -17,64 <194> <$Edelta sup 13 roman C>. Фотолюмінесцентні та спектроскопічні особливості вивчених діамантів свідчать про відсутність азотних дефектів у кристалах, які є характерними для мантійного діаманта. Спектри комбінаційного розсіювання самотканських імпактних діамантів указують на дефектну будову їх кристалів, пов'язану з інтенсивним двійникуванням і полікристалічністю внаслідок ударних навантажень. Обговорено питання про материнське джерело і можливі шляхи надходження імпактного діаманта в розсип Самоткань. Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.161
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ Повний текст Наукова періодика України Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|