У працях українських і російських мовознавців 20-х - 60-х рр. ХIХ ст. (О. Х. Востокова, М. О. Максимовича, Ф. І. Буслаєва, І. І. Срезневського, П. О. Лавровського, Я. Ф. Головацького) було розпочато розробку прийомів дослідження графіки й орфографії давніх писемних пам'яток як джерела вивчення історії східнослов'янських мов. Виникла й поширилася теза про необхідність обережного користування матеріалом давніх писемних пам'яток як джерелом вивчення історії мови. Сформульовано комплекс методичних правил критичного аналізу мови писемних пам'яток. Сформувався диференційований підхід до жанрів пам'яток, що виявилося в протиставленні творів духовного та світського змісту (М. О. Максимович, Ф. І. Буслаєв, І. І. Срезневський). Характерне для мовознавців 20-х - 60-х рр. ХIХ ст. ототожнення звука та букви значною мірою зумовлювало обмежений характер лінгвістичної реконструкції.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Глущенко Володимир Володимирович (педагогічні науки)
• Глущенко Віталій Іванович (фізико-математичні науки)
• Глущенко Вікторія Вікторівна (економічні науки)
• Глущенко Володимир Андрійович (філологічні науки)
• Рябініна Ірина Миколаївна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"