Майже 30 років у новітній історії України ознаменувались досить скромними як економічними, так і соціальними результатами. Вкрай низькі темпи економічного зростання, цінова та курсова нестабільність, технологічна відсталість більшості вітчизняних підприємств, їх масове закриття, деградація виробничої та соціальної інфраструктури зумовили необхідність перегляду наявної парадигми соціально-економічного розвитку. Мета роботи - дослідження теоретичних положень і практичних особливостей формування та функціонування національної моделі ресурсної економіки. Окреслено основні методичні підходи до оцінки характеру та особливостей функціонування вітчизняної економіки. Визначено, що український експорт і ВВП мають високу залежність від виробництва та експорту важких і легких ресурсів, причому останні заміщують перші. Виявлено наявність довгострокової тенденції у структурі товарного експорту до заміщення експорту важких ресурсів експортом легких, що підтверджено високим значенням розрахованого коефіцієнта кореляції, який становить 0,95. Описано позитивні тенденції до поступового збільшення валового виробництва зернових, у тому числі за рахунок підвищення продуктивності виробництва та праці, що сприятиме середньостроковому економічному зростанню. На відміну від виробництва сталі, Україна має всі перспективи до нарощення своєї частки на глобальних ринках зернових та інших видів легких ресурсів. Трансформація внутрішніх механізмів функціонування національної моделі ресурсної економіки не означає якісної зміни самої системи організації економічних відносин в Україні, де динаміка національного ВВП визначається виробництвом та експортом важких і легких ресурсів. Лише завдяки створенню сучасної моделі конкурентоспроможної економіки можна наздогнати за рівнем соціально-економічного розвитку провідні країни світу. Отримані результати надають можливість стверджувати, що в середньостроковій перспективі реформування національної моделі економіки з мінімальними трансформаційними витратами є можливим лише за умов подальшого розвитку аграрного виробництва, яке виступатиме середньостроковим драйвером розвитку та одночасно забезпечуватиме певну макроекономічну стабільність.

• Руденко Микола Вікторович (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"