Сільське господарство кожної країни функціонує за умов як внутрішньої конкуренції, так і зовнішніх викликів. Ця теза повною мірою стосується й аграрного сектору України. За умов глобалізаційних викликів підприємства сільського господарства прагнуть забезпечити якомога вищі результати функціонування. У цьому випадку не завжди враховуються потреби внутрішніх стейкхолдерів, а гонитва за прибутками - знижує рівень продовольчої безпеки країни. Сільське господарство й процеси глобалізації тісно корелюють між собою, свідченням чого є діяльність СОТ щодо квотування обсягів поставок продукції сільського господарства на ринок країн - членів організації. Окремої уваги заслуговують транснаціональні корпорації, діяльність яких підтримуються уряди країн їх походження, що не завжди приносить позитивні результати країнам-реципієнтам. Тому важливо дослідити розвиток сільського господарства України за умов глобалізації та визначити вплив на внутрішніх стейкхолдерів. Продовольчі інтереси населення України враховуються при дослідженні багатьма вченими. Посилення інтеграційних процесів у вітчизняній економіці за умов глобалізаційних процесів опрацьовані в роботах V. Tanzi, Г. Алояна, О. Білоруса, К. Гудими та ін. За таких умов важливим є дослідження та обгрунтування впливу функціонування вітчизняних (агрохолдингів) та іноземних (ТНК) великих корпоративних аграрних формувань на розвиток вітчизняного сільського господарства. Суперечливість розвитку процесів глобалізації з національними інтересами у сфері сільського господарства супроводжується зниженням урахування продовольчих інтересів населення України, що й потребує додаткового дослідження. Мета дослідження - визначення впливу процесів інтеграції та глобалізації на розвиток вітчизняного аграрного сектору та врахування продовольчих інтересів населення України. Розкрито зміст дефініції "глобалізація" з економічного погляду. Доведено негативний вплив великих вітчизняних і зарубіжних аграрних холдингів на вітчизняний ринок продовольства та стан земельних ресурсів в Україні. Вказані компанії займаються вирощуванням монокультур, не враховуючи потреби населення країни, де зосереджена їхня діяльність. Отже, вітчизняні та іноземні агрохолдинги можуть завдавати збитків продовольчим інтересам громадян країн шляхом: надмірного продовольчого експорту; надмірного продовольчого імпорту; неконтрольованого використання агрохімічних засобів; тиску на державну адміністрацію з метою просування на внутрішній ринок так званого "сірого імпорту"; тиску на державну адміністрацію з метою просування на внутрішній ринок ГМО-продукції; картельних змов на внутрішньому продовольчому ринку.

• Сагайдак Михайло Петрович (економічні науки)
• Герасимчук Андрій Андрійович (1940–) (філософські науки)
• Борщ Вікторія Ігорівна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"