За цукрового діабету (ЦД) 2 типу в судинному ендотелії розгортається каскад патологічних реакцій, який, у свою чергу, включається в механізми патогенезу та спричиняє розвиток ускладнень. Основним маркером функції ендотелію є його гормон - ендотелін-1 (ЕТ-1). Мета роботи - з'ясувати зв'язок ендотеліну-1 з розвитком рецидивів у разі хірургічного лікування діабетичної макулопатії (ДМП) із використанням різних варіантів вітреоретинальних втручань у хворих на ЦД 2 типу. Під спостереженням перебували 313 хворих на ЦД 2 типу (313 очей) з ДМП та початковою (1-ша група; n = 40), помірною або тяжкою непроліферативною (НПДР; 2-га група; n = 92) та проліферативною діабетичною ретинопатією (ПДР; 3-тя група; n = 181). Ступінь тяжкості діабетичної ретинопатії та ДМП встановлювали відповідно до рекомендацій Американської академії офтальмології (ААО, 2002). У даному дослідженні пацієнти одержували 4 види хірургічного лікування: 78 хворим (78 очей) провели трипортову закриту субтотальну вітректомію; 85 хворим (85 очей) - закриту субтотальну вітректомію з пілінгом внутрішньої пограничної мембрани (ВПМ) сітківки; 81 хворому (81 око) - закриту субтотальну вітректомію з пілінгом ВПМ сітківки у поєднанні з панретинальною лазеркоагуляцією; 69 хворим (69 очей) - закриту субтотальну вітректомію з пілінгом ВПМ сітківки та панретинальною лазеркоагуляцією у поєднанні з факоемульсифікацією катаракти. У пацієнтів до виконання хірургічного втручання було визначено сироватковий рівень ЕТ-1 за допомогою методу імуноферментного аналізу. У контрольну групу увійшли 95 осіб. Для статистичної обробки одержаних даних використовували програму Statistica 10 (StatSoft, Inc., USA). Вміст ЕТ-1 у крові хворих із ДМП багаторазово підвищувався: показник у 1-й групі перевищував такий у контрольній у 2,9 разу, у 2-й - у 3,7 разу та у 3-й - у 4,6 разу (p << 0,001 ). Початковий вміст ЕТ-1 не відрізнявся за різних методів хірургічного втручання, також не було статистичної різниці між вмістом ЕТ-1 у кожній з груп у разі застосування різних методів хірургічного лікування (p >> 0,5). Вміст ЕТ-1 був достовірно вищим у хворих 1-ї групи з наявністю рецидивів, ніж у хворих тієї ж групи, що рецидивів не мали (у 1,4 разу; p << 0,001). У хворих решти груп такої різниці показників не було (p >> 0,2). Отже, рівень ЕТ-1 має значення для формування рецидивів тільки для хворих з початковою НПДР. Також вміст ЕТ-1 був вищим у хворих із помірною і тяжкою НПДР та ПДР, які мали ранні стійкі рецидиви (p << 0,001). Висновки. Одержані результати свідчать про наявність зв'язку сироваткового рівня ЕТ-1 із виникненням ранніх стійких рецидивів хірургічного лікування ДМП у хворих на ЦД 2 типу.

• Могілевський Сергій Юрійович (медичні науки)
• Панченко Юлія Олександрівна (медичні науки)
• Зябліцев Сергій Володимирович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"