Незважаючи на постійне вдосконалення хірургічних методів лікування пацієнтів із повною атріовентрикулярною комунікацією (АВК), виникнення післяопераційної недостатності лівого атріовентрикулярного (АВ) клапана в різні проміжки часу після корекції вади залишається невирі- шеною проблемою для 3 - 13 % із них. Мета роботи - визначити частоту виникнення аномалій лівого АВ клапана у пацієнтів із повною АВК та оцінити значення трансторакальної ЕхоКГ у виявленні потенційних анатомічних факторів ризику, що пов'язані з післяопераційними ускладненнями. З січня 2014 р. по грудень 2018 р. у Науково-практичному медичному центрі дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України (м. Київ) 229 пацієнтам проведено радикальну корекцію повної АВК. Середній вік на момент корекції становив 4,8 міс (діапазон від 19 днів до 5,4 року), середня вага - 4,8 кг (діапазон від 3,1 до 23 кг). 107 пацієнтів мали синдром Дауна. Середній період спостереження після корекції вади становив 22,2 +- 4,7 міс (діапазон від 7 днів до 57 міс). Проаналізовано частоту виникнення аномалій лівого АВ клапана у пацієнтів з повною АВК та встановлено їх зв'язок із залишковою патологією після радикальної корекції. У більшості пацієнтів за даними трансторакальної ЕхоКГ визначались відносно прості анатомічні форми повної АВК з двома добре розвиненими шлуночками та типовою морфологією спільного АВ клапана, що надало можливість провести радикальну корекцію з задовільним результатом у віддаленому періоді спостереження. У 29,7 % випадків морфологія спільного АВ клапана відрізнялась від типової для АВК за рахунок існування додаткових аномалії лівого АВ клапана, визначених методом трансторакальної ЕхоКГ. Залишкова патологія після корекції вади спостерігалась у 58 пацієнтів, у 20 із них, у зв'язку з дисфункцією лівого АВ клапана, під час подальшого спостереження виникла необхідність у проведенні повторного втручання. Встановлено достовірний зв'язок між існуванням додаткових аномалій лівого АВ клапана та виникненням залишкової патології лівого АВ клапана в різні проміжки часу після операції (площа під кривою діагностичного значення додаткових аномалій лівого АВ клапана при 0,778 (95 % ДІ: 0,598 - 0,849)). Проведено оцінку значення трансторакальної Ехо-КГ у виявленні потенційних анатомічних факторів ризику, що пов'язані з післяопераційними ускладненнями (площа під кривою діагностичного значення ЕхоКГ у разі виявлення додаткових аномалій лівого АВ клапана склала 0,659 (95 % ДІ: 0,527 - 0,809)). Зроблено висновки, що трансторакальна ЕхоКГ є сучасним методом діагностики основних морфологічних особливостей повної АВК із високою чутливістю та специфічністю. У більшості випадків метод трансторакальної ЕхоКГ забезпечує достатню кількість необхідної інформації, що надає можливість обгрунтувати та планувати хірургічне лікування вади з урахуванням основних морфологічних особливостей клапанного та підклапанного апарату спільного АВ клапана. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом (ЛЕК) установи. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дитини. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Шаповал Людмила Андріївна (філософські науки)
• Шаповал Людмила Анатоліївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"