Мета дослідження - вивчення ефективності вживання та особливостей застосування препарату фебуксостат у корекції рівня сечової кислоти (СК) у сироватці крові у хворих на сечокам'яну хворобу (СКХ) та сечокислу гіперкристалурію (СКГК) у порівнянні з алопуринолом. У дослідженні взяли участь 310 пацієнтів із СКХ та СКГК, у яких було виявлено гіперурикемію. Пацієнти 1-ї групи (n = 124) приймали фебуксостат, 2-ї групи (n = 186) - алопуринол. Контроль рівня СК у плазмі крові та сечі проводили 1 раз на місяць перші 3 місяці та 1 раз у 2 місяці у наступні 10 місяців. Встановлено, що залежно від швидкості досягнення цільового рівня СК у сироватці крові у процесі лікування обома препаратами виділено 3 групи: a - 106 (36,3 %) пацієнтів зі швидким досягненням цільового рівня СК у сироватці крові (у перші 2 міс); b - 100 (35,2 %) пацієнтів зі значним зниженням урикемії у перші 2 міс та тривалим терміном досягнення цільового рівня СК у сироватці крові (понад 4 міс); c - 86 (29,4 %) пацієнтів з тяжкою корекцією гіперурикемії (понад 9 міс). Вживання фебуксостату надає змогу швидше та безпечніше досягти цільового рівня СК у плазмі крові, ніж алопуринолу - через 4 міс у 102 (82,3 %) пацієнтів 1-ї групп проти 61 (36,2 %) пацієнта 2-ї групи. Абсолютні значення рівня СК у плазмі крові не є орієнтиром у виборі початкової дози фебуксостату. Критерієм для безпечного переведення пацієнтів на підтримувальні дози урикостатичних препаратів є нормалізація рівня СК не тільки в сироватці крові, а й у сечі. Застосування урикостатичних препаратів фебуксостат та алопуринол потребує індивідуального підбору лікувальної та підтримуючої доз, заснованого на динамічному контролі за рівнем СК сироватки крові та сечі у процесі лікування на тривалий період часу. Достовірне зростання рівня добового діурезу на тлі застосування обох урикостатичних препаратів може свідчити про покращання функції нирок та можливість відновлення функціонального стану канальцевого апарату на тлі адекватної корекції гіперурикемії, можливість зворотних змін, викликаних уратною нефропатією, що більш виражене під час вживання фебуксостату. Заключения: фебуксостат є сучасним потужним непуриновим урикостатичним препаратом із селективною дією та кращою ефективністю (93,5 % в 1-й групі проти 78,1 % пацієнтів 2-ї групи), а також переносимістю, ніж алопуринол (побічні ефекти у 9,6 % пацієнтів). Включення препарату фебуксостат у комплекс заходів з про- та метафілактики СКХ для більш швидкої та безпечної корекції гіперурикемії надасть змогу підвищити їх ефективність.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Черненко Василь Васильович (фармацевтичні науки)
• Черненко Володимир Васильович (фізико-математичні науки)
• Черненко Вікторія Валентинівна (медичні науки)
• Савчук Володимир Йосипович (медичні науки)
• Желтовська Наталія Ігорівна (медичні науки)
• Черненко Дмитро Васильович (медичні науки)
• Черненко Дмитро Васильович (медичні науки)
• Бондаренко Юрій Миколайович (медичні науки)
• Бондаренко Юрій Миколайович (державне управління)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"