Мета дослідження - оцінювання мікробіологічних результатів комплексної етіотропної терапії хворих на гострий неускладнений пієлонефрит (ГНП) і супутні хронічні запальні захворювання органів малого таза (ХЗЗОМТ), спричинені мікоплазмами, уреаплазмами та їх асоціацією з класичними бактеріальними збудниками. Обстежено та проліковано 93 пацієнтки, хворих на ГНП та супутні ХЗЗОМТ. До I групи (дослідної) увійшли 34 жінки, інфіковані класичними бактеріями та молікутами, в яких антибактеріальну терапію (АБТ) у стаціонарі призначали за протоколом із наступним амбулаторним лікуванням у гінеколога згідно із запропонованою схемою. До II групи увійшла 31 пацієнтка, лікування ГНП яким проводили тільки за протоколом. До III групи увійшли 28 хворих, інфікованих виключно класичними бактеріями, які лікувалися за протоколом. Мікробіологічне дослідження до початку АБТ із застосуванням культурального, культурально-ферментативного та молекулярно-генетичного (ПЛР) методів включало посіви сечі, зскрібків слизової оболонки сечівника, каналу шийки матки та змивів із піхви. Для дослідної групи запропоновано додатково: доксициклін, пробіотик, до складу якого входять Bacillus licheniformis і Bacillus subtilis (перорально та інтравагінально), імунотерапію імуноглобулінами людини проти уреаплазм або мікоплазм. Через 4 - 6 тиж після закінчення лікування проведено повторну мікробіологічну діагностику. Встановлено високу частоту виявлення молікутів як в сечових (69,5 %), так і в статевих шляхах (67,5 %), що стало підгрунтям для створення схеми комплексної етіотропної терапії ГНП та супутніх ХЗЗОМТ. Встановлено, що проведене лікування (як традиційне, так і запропоноване) сприяло суттєвому зменшенню частоти виявлення класичних бактерій у сечових шляхах у хворих всіх груп спостереження (максимальне зменшення - до 11,8 % у хворих I групи). Інфікованість статевих шляхів класичними бактеріями достовірно не змінилася в усіх групах. Класична схема лікування хворих на ГНП у II групі порівняння не призвела до суттєвої ерадикації молікутів у сечових і статевих шляхах (зниження інфікованості на 16,1 %). Лише застосування запропонованої схеми лікування достовірно зменшило інфікованість молікутами сечових шляхів на 73,6 %, а статевих - на 70,6 % у пацієнток I групи. Заключення: проведено дослідження продемонстрували, що після стандартного урологічного лікування більше ніж дві третини хворих на гострий неускладнений пієлонефрит вимагають додаткової антибактеріальної терапії, спрямованої на ерадикацію молікутів, як патогенетичної ланки розвитку та рецидивування інфекцій сечових шляхів.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Мітченко Микола Вікторович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"