Дослідження архітектурно просторового планування укріплених міст є частиною міждисциплінарного дослідження історично-містобудівного, культурно-соціального та економіко-природнього характеру розвитку південного регіону сучасної України. Мистецтво фортифікації впродовж 16 - 19 ст. було важливим чинником впливу на розвиток міст, їх розміри та архітектурний вираз, соціальний і культурний склад території, символізували міліарну та політичну міць країни. Більшість міст північно-західного узбережжя Чорного моря за соціально-економічних і політичних обставин мали лінії фортифікаційних укріплень побудовані у різні часи та за різними фортифікаційними традиціями. У якостях фортифікаційних укріплень проявився напрямок функціонування поселення як потужних портів або торговельних площ із використанням розгалуженої системи підпорядкування оточуючої території та середмість. Дослідження охопило 11 міст, які мали фортифікації впродовж 17 ст. Систематизовано історіографічні та описові документи щодо фортифікацій, зведено у табличну форму, проведено пошук спільних рис та алгоритмів утворення міського простору, порівняно з іншими відомими османськими містами того ж періоду. Отримані архітектурно-просторові моделі фортифікаційних укріплень обєднуються у загальну мережу фортифікацій з тотожною організацією та підпорядкуванням міського простору за зразком державного рівня Османської Імперії, поділяються на другорядні та підпорядковані зв'язки. Залежно від природно-економічних чинників було виділено 4 типи фортифікаційних просторових зв'язків (бромовий, дзеркальний, ланцюговий і комбінований), обрані об'єкти мають спільні історичні та просторові характеристики (початок формування фортифікацій від літовського та генуєзьського періодів, татарська та ногайська перебудова, османська модернізація, період занепаду). Просторова єдність розвитку укріплених міст північно-західного узбережжя Чорного моря та їхні спільні архітектурно-просторові риси уможливлюють реконструкцію обємного вигляду тих містечок, які мають обмежену джерельну базу. Також актуалізує питання перегляду містобудівного руху та характеру організації фортифікаційних споруд у період володарювання Османської Імперії XVII і XVIII ст.

• Фролова Євгенія Олександрівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"