Історичні цвинтарі є невід'ємною складовою частиною культурного пейзажу кожного міста чи містечка, свідченнями ідеології і духовного життя свого часу. У багатьох населених пунктах України збереглися цвинтарі, які ми тепер називаємо історичними, і які вже сьогодні є потенційними памятками та становлять інтерес для дослідників і шанувальників історії, архітектури, мистецтва. Три українських цвинтарі мають статус заповідників: Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник, Державний історико-культурний музей-заповідник "Личаківський цвинтар" та історично-культурний заповідник "Кладовище на Зеленій вулиці" у Чернівцях. Цей статус має захищати їх від знищення та надає можливість проводити науково-дослідну роботу. Отже, цвинтарі у великих містах є памятками-музеями або можуть ними стати. Цвинтарі невеликих населених пунктів - містечок, селищ, сіл - є меншими, зате, як правило, вони є зразками, а властиво колекціями народної меморіальної пластики. Незалежно від розміру та статусу цвинтаря в абсолютно ідеальному стані об'єкта в Україні нема. Кожен цвинтар вимагає безупинного догляду та впорядкування. На жаль, існує багато історичних цвинтарів, які перебувають у дуже занедбаному і жалюгідному стані. Такі цвинтарі вимагають впорядкування і реставрації, як об'єкт загалом, а також реставрації окремих зразків меморіальної пластики. Основним матеріалом на цвинтарі є все-таки камінь, трапляється також метал, дерево та інші матеріали, але камінь однозначно домінує. Нижче йдеться про реставраційну проблематику та методику роботи на історичному цвинтарі з меморіальними памятками на прикладі дипломних робіт студентів кафедри архітектури та реставрації Нац. ун-ту "Львівська політехніка". Коли йдеться про реставрацію меморіальної пластики історичного цвинтаря, то історія склалася таким чином, що багато цих цвинтарів було частково або повністю зруйновано, знищено. Меморіальна пластика таких цвинтарів часто стає частиною музейних колекцій, лапідаріїв, деколи приватних збірок, тощо. Такі об'єкти зазвичай потребують реставрації. На конкретних прикладах показано основні проблеми, які трапляються у ході реставрації меморіальної пластики на історичному цвинтарі. Висвітлено методи та способи, які були використані для усунення цих проблем. Зокрема музей сакрального мистецтва ім. Антона Петрушевича Львівської єпархії УГКЦ володіє великою колекцією камяної сакральної пластики і у 2016 і 2017 рр. передає на кафедру архітектури та реставрації ряд пам'яток для проведення реставраційних робіт. Це переважно були хрести з розп'яттям і без предстоячих та фігури. Кожна з памяток була пошкоджена в інший спосіб і вимагала іншого підходу до реставраційних робіт. У межах дипломних магістерських робіт тема реставрації меморіальної пластики історичного цвинтаря розглядалася ширше, ніж реставрація окремо взятого надмогильного пам'ятника. Декілька разів об'єктом реставрації виступав цілий цвинтар. А в межах наукової роботи було досліджено ареал поширення памяток Бруснівської каменярської школи та окреслено алгоритм дослідження, та реставрації меморіальної спадщини цієї школи. Подібну роботу в межах магістерської дипломної роботи було проведено на Новому єврейському кладовищі у м. Броди. Проведено повну інвентаризацію всього цвинтаря. Досліджено характер і особливості меморіальної різьби, а також поліхромію та кольорову символіку мацев. Крім дослідницької роботи, кожен зі студентів відреставрував по дві мацеви. І останньою з подібних робіт є дослідження цвинтаря на Чернечій горі в с. Уневі, що поблизу м. Перемишляни. Під час дослідження проведено інвентаризацію всіх об'єктів старої частини цвинтаря. Відреставровано 2 надгробні плити. Ця робота ще не закінчена і вимагає продовження. Виокремимо низку проблем, з якими завжди стикаємося під час реставрації меморіальної пластики незалежно від розміру, статусу, приналежності цвинтаря. Перша проблема - це біоураження. Ще однією проблемою є механічні пошкодження. Серед неприємних обставин є і несприятливі кліматичні умови. Ми не можемо їх скасувати чи змінити, але можемо їх врахувати і мінімізувати. Проблемою тут можемо назвати брак належного догляду за об'єктами. Наступною проблемою є непрофесійна робота з каменем, як то малювання не властивою фарбою, доповнення чи склеювання невластивими матеріалами. І залишається ще сказати про просвітницьку діяльність. Якщо люди усвідомлюватимуть важливість, потрібність, цінність такого пам'яткового об'єкту як історичний цвинтар, як частину своєї історії і пам'яті, то проблема збереження буде вирішена.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"