Більш складні роботизовані системи характеризуються певним рівнем інтелектуальної поведінки, де на основі входу система здатна адаптувати свою поведінку. Реалізація елементів, що підтримують інтелектуальну поведінку в робототехнічних системах, особливо тих, що базуються на зображенні пристроїв, стає загальною практикою. Причина проста - така система швидша та більш точніша. Однак створення машинного зору є складною проблемою, особливо якщо йдеться про додатки з нестандартними вимогами. Для кожного завдання систему зору необхідно адаптувати до умов та вимог об'єктів, що контролюються. Інші налаштування зображення та алгоритми повинні застосовуватися до статичних об'єктів, а не до рухомих об'єктів. Інформація про двовимірне зображення є достатньою для певного процесу виготовлення, а для інших потрібен третій вимір для видалення заданої частини з невпорядкованого об'єднання. Створення інтелектуального роботизованого модуля із камерною системою вимагає створення системи зору, яка відповідає специфічним вимогам. Тут відкритий простір, оскільки існує багато різних процедур та принципів, з якими потрібно узгоджуватися, але не всі є однаково ефективними та надійними. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Більшість методів обробки зображень можуть поєднуватися один з одним, або може бути розроблений новий, більш ефективний спосіб вирішення проблеми з використанням вже відомих підходів. Додавання до цього факту нестандартних вимог, що виникають на практиці, є беззаперечною причиною, чому доцільно займатися обробкою зображень для промислового використання. Зображення, отримане камерою, може коригуватися програмним забезпеченням за допомогою реалізованих інструмен- тів до початку автоматичної маніпуляції, що дозволяє користувачеві встановити правильні вхідні параметри для забезпечення надійної ідентифікації об'єкта. Висновки: для розробки роботизованої системи, функціонування якої контролюється на основі візуального сприйняття, необхідно було придбати теоретичні знання для правильного підбору окремих компонентів системи, а також їх правильного розміщення всередині роботизованого модуля. Значну увагу приділено вибору підходящого та економного чутливого елементу пристрою та способу освітлення сканованих об'єктів. Для одержання зображення з камери необхідно було також вивчити та зрозуміти принцип роботи із зображенням, отриманим камерою через SDK, виготовленим безпосередньо виробником камери. Однак одержання зображення було лише першим кроком для початку процесу обробки зображень. Для того, щоб витягти необхідні дані з отриманого зображення, а потім створити керуючі інструкції з даних для управління роботом, необхідно було детально вивчити окремі кроки та процедури обробки зображень. У частині роботи, що стосується обробки зображень, одержані знання були застосовані до самого процесу обробки, але використовувались не лише відомі підходи. Завдяки зменшенню завантаження процесора і, отже, скороченню процесу обчислення, в процес обробки зображень також були введені власні процедури. Фактичний "економний" підхід застосовувався та перевірявся в процесі порогового визначення, де був створений "скорочений алгоритм порогової оцінки".

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"