Останніми роками новим джерелом високоінтенсивного звуку став періауральний музичний слуховий пристрій (ПМСП), зокрема, плеєр. Максимальна гучність, досягти якої вдається з його допомогою, сягає 100,0 - 120,0 дБ. ПМСП зазвичай користуються молоді особи, ідучи по вулиці, перебуваючи у транспорті тощо. У цих ситуаціях інтенсивність зовнішньогo шуму становить 90,0 дБ, а тому для комфортного сприйняття звуку з ПМСП його інтенсивність має перевищувати 90,0 дБ, що сумарно перевищує допустиму норму і може спричинити суттєве ушкодження вуха. Мета роботи - порівняти слухову функцію у користувачів ПМСП та осіб, які ними не користуються. Матеріали й методи. У дослідження в рандомізований спосіб із попередньою стратифікацією за відсутністю ураження зовнішнього та середнього вуха, діагностованих отоскопічно, включені 277 студентів (174 жінки та 103 чоловіки, що становить 62,8 та 37,2 % відповідно) віком від 18 до 28 років, які згодом поділені на студентів-користувачів ПМСП (дослідна група, у якій було 150 осіб, у тому числі 101 жінка та 49 чоловіків (67,3 і 32,7 % відповідно), а також 127 студентів, які ніколи або дуже рідко користувалися ПМСП (контрольна група, у якій було 54 жінки та 73 чоловіки (42,5 і 57,5 % відповідно)). Усі учасники дослідження заповнили анкети, у яких вказали тривалість використання ПМСП. Слух оцінювали за допомогою суб'єктивної тональної авдіометрії на 1,0; 1,5; 2,0; 3,0; 4,0; 6,0; 8,0 та 12,0 кГц частотах із застосуванням авдіометра GCI-16. Результати. У спектрі мовлення підвищення порогів слуху у групах не виявлено. Відмінностей між слуховими параметрами за частоти 1,0 - 6,0 кГц у осіб дослідної і контрольної груп не зафіксовано. З'ясовано, що поріг слуху у користувачів ПМСП на частотах 8,0 і 12,0 кГц порівняно з показниками осіб контрольної групи, був вищим, а середня різниця за частоти 8 кГц становила близько 2 дБ (p >> 0,05), а за частоти 12 кГц - до 4 дБ (p << 0,001). Статистичної різниці за гендерною ознакою у групах не виявлено, проте констатовано у 55,0 % користувачів ПМСП жіночої і 49,0 % чоловічої статей за частоти 12,0 кГц розлади слуху. Інтенсивне використання ПМСП і порівняльний аналіз слухових порогів показали, що між цими двома показниками немає кореляційної залежності, тобто регулярне слухання музики з використанням ПМСП, порівняно з нерегулярним - упродовж двох-трьох днів або ж кількох годин на тиждень, не призводить до підвищення порогу слуху. Висновки: щоденне використання ПМСП суттєво не впливає на слухові пороги. У спектрі мовлення слухові пороги користувачів ПМСП і осіб, що їх не використовують, були в межах норми та статистично не відрізнялись. Підвищений поріг слуху у користувачів ПМСП виявлено на частотах 8,0 і 12,0 кГц, проте він був радше індивідуальним. Жінки більш чутливі до впливу високих частот звуку, ніж чоловіки.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"