Милиця М. М. Особливості накладання та укріплення товстокишкового анастомозу у хворих з інсулінорезистентністю / М. М. Милиця, В. В. Стеблянко, Т. В. Олійник // Буков. мед. вісн.. - 2019. - 23, № 4. - С. 73-79. - Бібліогр.: 6 назв. - укp.Мета роботи - дослідити особливості накладання та укріплення товстокишкового анастомозу (ТКА) у хворих з інсулінорезистентністю (ІР) з використанням сучасних адгезивних матеріалів. З метою визначення особливостей накладання та укріплення ТКА у хворих з ІР з використанням сучасних адгезивних матеріалів обстежено та прооперовано 80 осіб (медіана віку - 64 (57; 71) роки). Усіх пацієнтів було розподілено на дві групи, залежно від методу укріплення шва ТКА: 1-ша група - 40 осіб, яким виконано накладання однорядового безперервного шва (ОБШ) ТКА (медіана віку - 65 (57; 75) років, 2-га група - 40 осіб, яким виконано накладання однорядового безперервного шва ТКА, та з метою герметизації та укріплення зони анастомозу додавали сучасний адгезив для тканин H-бутилціаноакрилат (катсил) (медіана віку хворих - 63,5 (58,5; 70,5) року. Проведено визначення спектра мікробної флори виділень із дренажів поблизу анастомозу та аналіз післяопераційних ускладнень. У хворих з ІР, яким з метою додаткового укріплення зони ТКА після накладання ОБШ використовували адгезив для тканин H-бутилціаноакрилат, траплялася достовірно менша кількість пацієнтів з поєднанням двох різних штамів мікроорганізмів у порівнянні з хворими, яким накладали ОБШ ТКА без додаткового укріплення, [2 (5,0 %) хворих проти 9 (22,5 %)) (<$Echi sup 2 ~=~5,17>, df = 1; p << 0,05], а також достовірно більше пацієнтів з відсутнім ростом мікроорганізмів у посівах із зони анастомозу [11 (27,5 %) хворих проти 3 (7,5 %) хворих відповідно) (<$Echi sup 2 ~=~5,54>, df = 1; p << 0,05]. В обох групах, незалежно від методу накладання анастомозу, відзначалися гнійно-запальні ускладнення, проте у хворих з додатковим укріпленням зони ТКА кількість гнійно-запальних змін рани та випадків неспроможності ТКА було достовірно меншою у порівнянні з пацієнтами без додаткового укріплення 2,5 %, проти 17,5 % відповідно (<$Echi sup 2 ~=~6,65>, df = 1; p << 0,05 та <$Echi sup 2 ~=~5,00>, df = 1; p << 0,05 відповідно). Висновок: використання сучасного адгезиву для тканин H-бутилціаноакрилат (катсил) для додаткового укріплення зони ТКА у хворих з інсулінорезистентністю сприяє достовірному зниженню забруднення зони довкола анастомозу, а також зменшенню кількості гнійно-запальних змін рани та випадків неспроможності ТКА. Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.3
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ Повний текст Наукова періодика України Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|