Мета роботи - визначити клініко-епідеміологічні особливості сечостатевого трихомонозу у хворих в Україні на сучасному етапі. Обстежено 241 хворого (151 чоловіка та 90 жінок). З діагностичною метою виконано мікроскопію в мазках і проведено культуральне дослідження на основі бульйону М 305 (HiMedia, Індія). Використано полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР) у реальному часі і такі тест-системи: "Літех" (Росія), DRG (США), IBL (Німеччина), DyaSys (Німеччина) і фірми "ДНК-технологія?" (Росія). Контроль якості досліджень здійснено відповідно до вимог ISO 9000. Для виявлення у хворих розладів з боку статевої системи застосовано спеціальні анкети. Дослідження еякуляту проведено згідно з протоколами ВООЗ. Для статистичної обробки результатів використано пакет Statistica 9.0 (Stat Soft). У хворих виявлено таку супутню мікрофлору: хламідіоз - у 116 (48,1 +- 3,2) %, мікоплазмоз - у 87 (36,1 +- 3,1) %, гарднерельоз - у 40 (16,6 +- 2,4) %. Крім цього, серед 123 (77,2 %) пацієнтів діагностовано: вірус простого герпесу 1-го і 2-го типу - у 118 (49,0 +- 3,2) %, цитомегаловірус - у 19 (7,9 +- 1,7) %, вірус Епштейна-Барр - у 8 (3,3 +- 1,2) %. У 26 (17 %) чоловіків був безсимптомний перебіг захворювання, а у 125 (83 %) - визначено патологію з боку сечостатевої системи. Основним клінічним синдромом у 58 (38 %) хворих був уретрит, у 21 (14 %) - простатит, в 11 (7 %) - епідидиміт, у 23 (23 %) - баланопостит. Копулятивні і репродуктивні розлади виявлено у 12 (8 %) чоловіків. Серед 90 жінок у 76 (74 %) діагностовано різну патологію: цистит - у 8 (9 %), вульвовагініт - у 17 (19 %), цервіцит - у 9 (10 %), ерозію шийки матки - у 17 (19 %), аднексит - у 14 (15,6 %). У 14 (16 %) пацієнток відзначено безсимптомний перебіг захворювань. Порушення менструального циклу, безпліддя і сексуальні розлади превалювали як основний синдром у 11 (12 %) жінок. Для трихомонозу характерні малосимптомний перебіг, багатофокусні ураження, наявність резидуальних явищ і ускладнень. Інвазія Trichomonas vaginalis здатна спричиняти переважно кольпіт, вульвіт, цервіцит, ендоцервіцит, уретрит, простатит, епідидиміт, цистит. Виразність запального процесу збільшує наявність супутніх мікроорганізмів. Для діагностики трихомонозу найбільш чутливими виявилися ПЛР (83 - 95 %) та культуральний метод. Висновки: трихомоноз продовжує залишатися однією з найбільш поширених в Україні інфекцій, що передаються статевим шляхом. Захворювання має значні соціально-економічні наслідки. Особливостями клінічних виявів урогенітального трихомонозу в сучасних умовах є: стертість клінічної картини, часта його хронізація, поєднання з іншими збудниками інфекцій сечостатевої системи, багатовогнищевість уражень, висока імовірність розвитку тяжких ускладнень. ПЛР та культуральний метод на сьогодні визнані найбільш інформативними для діагностики трихомонозу.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Федорич Павло Володимирович (медичні науки)
• Мавров Генадій Іванович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"