Хронічна серцева недостатність (ХСН) залишається вагомою причиною інвалідизації та летальності в Україні та світі, тому питання її вчасної діагностики та ефективного лікування є дуже актуальними. У 2016 р. Європейським товариством кардіологів видано рекомендації з діагностики та лікування серцевої недостатності (СН), згідно з котрими крім СН зі зниженою (СНзнФВ) та збереженою фракціями викиду лівого шлуночка (СНзбФВ) відокремлена СН із проміжною фракцією викиду лівого шлуночка - 40 - 49 % (СНпрФВ). Цю групу виділено у зв'язку з різницею фенотипів з точки зору демографії, клінічних проявів, етіології та ін. Наразі немає чітких рекомендацій щодо лікування пацієнтів з СНпрФВ, а спостереження за ними виявило значну лабільність фракції викиду, а саме: фракція викиду ЛШ у групі з СНпрФВ через 1 рік у 44 % випадків зросла до групи СНзбФВ, а в 16 % випадків зменшилась до групи СНзнФВ. Через 3 роки зміни складали 45 та 21 % відповідно. Таким чином, вже через рік з цієї групи виходить 60 % пацієнтів, а через 3 роки 66 % хворих. Тому ведеться постійний пошук методів діагностики та прогнозування перебігу СН. Одним із дієвих методів прогнозування перебігу СН є визначення NT-proBNP, але за даними досліджень точність цих діагностичних тестів складає 75 - 85 %. Актуальним є розробка більш точних методів прогнозування. Розглянуто про ХСН, наведено її визначення та класифікація за фракцією викиду лівого шлуночка згідно з рекомендаціями української та європейської асоціацій кардіологів, проведений огляд публікацій про особливості СНпрФВ. Надано стислий опис натрійуретичної пептидної системи, особливостей її функціонування та чинників, котрі впливають на секрецію активних натрійуретичних пептидів. Розглянуто результати досліджень натрійуретичної пептид-конвертази - коріна, її властивостей та потенційної ролі в діагностиці та прогнозуванні перебігу ХСН. Продемонстровано більшу інформативність визначення рівня коріна в порівнянні з рівнем NT-proBNP для прогнозування перебігу ХСН, особливо на початкових стадіях захворювання. Продемонстровано можливість збільшення концентрації активних натрійуретичних пептидів шляхом посилення експресії коріна.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Рудик Юрій Степанович (медичні науки)
• Меденцева Олена Олександрівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"