Девіації представництва кишкової мікробіоти асоційовані з підвищенням кишкової проникності, активацією механізмів вродженого та адаптивного імунітету, збільшенням продукції та всмоктування коротколанцюгових жирних кислот (КЖК). Співвідношення оцтової, пропіонової, масляної кислот є важливим показником цілісності мікробної спільноти кишечника. Таким чином, вивчення складу мікробіоти кишечника та продукції КЖК є перспективним напрямком, що сприяє розумінню механізмів, які призводять до розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) у дітей. Мета роботи - вивчити особливості стану кишкової мікрофлори й умісту фекальних коротколанцюгових жирних кислот у дітей з ожирінням з урахуванням наявності НАЖХП. Комплексне обстеження 102 дітей було проведено у відділенні дитячої гастроентерології Інституту гастроентерології Національної академії медичних наук України. Відповідно до наявності ожиріння, даних транзієнтної еластографії і рівня аланінамінотрансферази пацієнтів було розподілено на 4 групи: I група - діти з простим стеатозом печінки (n = 24); II група - діти з неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ) (n = 14); III група - діти з ожирінням без стеатозу печінки (n = 48); IV група - діти з нормальною вагою (n = 16). Хроматографічне дослідження КЖК проводилося за допомогою газового хроматографу "Хроматек-Кристал 5000". Ідентифікація мікроорганізмів здійснювалася з використанням мікробіологічного дослідження вмісту товстої кишки. Діагноз НАЖХП підтверджено за допомогою апарата "FibroScan 502 Touch" (Echosens, Франція) з визначенням контрольованого параметра загасання ультразвуку. У дітей з ожирінням (III група) виявлено значні зміни в спектрі КЖК: збільшення вмісту оцтової кислоти в 4,8 разу (p << 0,05), пропіонової кислоти в 1,5 разу (p << 0,001) і масляної кислоти в 1,7 разу у порівнянні з контрольною групою. У дітей з НАСГ вміст оцтової кислоти в копрофільтраті був більше в 2,5 разу, пропіонової та масляної кислот у 1,4 разу у порівнянні з контрольною групою (p = 0,1). Також спостерігалося значне зниження анаеробного індексу в пацієнтів із НАЖХП. Мікробіологічне дослідження калу продемонструвало зниження кількості біфідобактерій в 11,8 % пацієнтів I групи та у 8,3 % III групи; зниження вмісту Lactobacillus у 70,6 % дітей I групи, у всіх дітей з НАСГ, у 70,8 % пацієнтів III групи. Надмірне зростання Klebsiella виявлене в 23,5 % пацієнтів I групи та у 8,3 % дітей III групи. Патогенний стафілокок знайдено у 5,9 % пацієнтів I групи, у 8,3 % пацієнтів III групи. Надмірне зростання рівня Candida виявлено в 23,5 % дітей I групи, у 14,3 % дітей II групи й у 20,8 % дітей III групи. Висновки: у дітей із НАЖХП та ожирінням спостерігаються кількісні та якісні зміни кишкової мікробіоти у вигляді зменшення чисельності основних симбіонтів і збільшення представництва умовно-патогенної мікрофлори. Найбільш виражені зміни спектра фекальних КЖК було виявлено в дітей, які страждають від ожиріння, що може свідчити про значущість порушень мікрофлори кишечника на ранніх стадіях розвитку НАЖХП. Визначення співвідношення фракцій фекальних КЖК з обчисленням анаеробного індексу може бути корисним для оцінки стану кишкової мікрофлори в дітей з НАЖХП.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"