Традиційно про тромбоемболію легеневої артерії (ТЕЛА) говорять у колі судинних хірургів, кардіохірургів, реаніматологів. Як правило, це тяжкі хворі з масивною тромбоемболією та високим ризиком для життя. У цьому випадку діагноз і подальша тактика очевидні. Водночас, величезний контингент пацієнтів із субмасивною ТЕЛА і тромбоемболією дрібних гілок легеневої артерії (ТЕГЛА) є складними для діагностики у зв'язку з різноманіттям клінічних проявів. Мета роботи - провести клінічний аналіз випадків ТЕГЛА. Клінічно та статистично проаналізовано 24 історії хвороби пацієнтів із ТЕГЛА, які перебували на лікуванні у відділеннях пульмонології № 1 та № 2 Центру легеневих захворювань м. Івано-Франківськ у 2017 та 2018 рр. Серед обстежених було 17 (70,8 %) чоловіків та 7 (29,2 %) жінок. Вік пацієнтів коливався від 18 до 80 років і в середньому становив <$E49,12~symbol С~2,75> року. Середня тривалість перебування хворих у стаціонарі становила <$E22,27~symbol С~1,77> дня. Під час надходження усі хворі скаржилися на кашель. Більшість із них (79,1 %) відзначали задишку інспіраторного характеру в поєднанні з болем у грудній клітці (75 %), кровохарканням (45,8 %) та гіпертермією (41,6 %). У третини хворих виникали епізоди запаморочення. З анамнезу життя пацієнтів відомо, що 5 (20,8 %) із них протягом останнього року лікувалися з приводу рецидивних пневмоній, 3 (12,5 %) - рецидивних плевритів, а у 2 (8,3 %) мало місце рецидивне кровохаркання. У 17 (70,8 %) пацієнтів діагноз верифіковано за допомогою методу спіральної комп'ютерної томографії з контрастуванням. Класичні рентгенологічні ознаки ТЕГЛА та інфаркт-пневмонії мали місце лише у 3 (12,5 %) осіб. У більшості (58,3 %) випадків зміни на рентгенограмі органів грудної клітки (ОГК) розцінено як пневмонію. У 2 (8,3 %) пацієнтів виявлено лише ознаки хронічного бронхіту та емфіземи легень. Інформативним було ультразвукове дослідження, яке виявляло ознаки ексудативного плевриту в 11 (45,8 %) пацієнтів без змін з боку плевральних синусів на рентгенограмі ОГК. ЕКГ і/або ЕхоКС-ознаки легеневого серця виявлено в 14 (58,3 %) хворих. Визначення рівня Д-димерів проведено у 18 (75 %) пацієнтів. У всіх пацієнтів цей показник був значно вищий від норми і в середньому становив <$E5334,81~symbol С~9,75> ngFEU/ml. На основі комплексного обстеження причинами ТЕГЛА у даної когорти пацієнтів визнано: порушення ритму серця - у 6 (25 %) осіб, патологію глибоких вен нижніх кінцівок - у 5 (20,8 %) осіб, спадкові тромбофілії - у 3 (12,5 %) осіб, оперативні втручання - у 2 (8,3 %), пухлини - у 2 (8,3 %). У 25 % осіб не встановлено причини ТЕГЛА. Висновки: незважаючи на впровадження в діагностику сучасних високоінформативних технологій, розпізнавання тромбоемболії дрібних гілок ЛА залишається складним завданням для лікарів. Труднощі діагностики пов'язані з тим, що клінічна картина тромбоемболії дрібних гілок ЛА характеризується неспецифічністю симптомів і проходить під масками різних кардіальних і респіраторних захворювань. Особливо важливими є настороженість щодо тромбоемболії дрібних гілок ЛА лікарів різних спеціальностей, знання особливостей її багатогранної клінічної картини і тактики ведення таких пацієнтів.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Чаплинська Наталія Володимирівна (медичні науки)
• Рудник Вікторія Тарасівна (медичні науки)
• Позур Наталія Зіновіївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"