Мета роботи - поліпшити діагностику та лікування нестабільної стенокардії (НС) у жінок-курців на підставі дослідження особливостей клінічного перебігу, ліпідного та вуглеводного обміну, маркерів запалення та ендотеліальної дисфункції та їх взаємозв'язків. Обстежено 225 жінок, з них 150 пацієнток з НС (група I) та 75 жінок порівнянного віку без ознак ішемічної хвороби серця (група II). У групах виділили підгрупи А (курці) і Б (некурці). Визначали основні чинники ризику (артеріальна гіпертензія (АГ), цукровий діабет (ЦД), ожиріння, дисліпідемія (ДЛП), загальний холестерин (ЗХС), холестерин ліпопротеїнів низької (ХС ЛПНГ) та високої (ХС ЛПВГ) густини, тригліцериди, аполіпопротеїни А1 (АпоА1) та В (АпоВ), C-реактивний протеїн (C-РП), фібриноген, трасформувальний фактор росту (TGF-<$Ebeta 2>), ендотелін-1 (ЕТ-1), ендотеліальна NO-синтаза (eNOS), малоновий діальдегід, церулоплазмін). Для оцінки впливу чинників ризику на розвиток НС проведено багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз з використанням критерію Фішера, для вивчення ефективності кверцетину в комплексі стандартного лікування НС у жінок з/без статусу курця - аналіз динаміки її клінічного перебігу, показників ліпідного та вуглеводного обміну, системного запалення, маркерів ендотеліальної дисфункції та ПОЛ у 1-шу і на 10-ту добу лікування. У жінок-курців з НС у порівнянні з жінками аналогічного віку без ішемічної хвороби серця в 1,4 - 2,5 разу частіше реєстрували АГ, ЦД, ДЛП та ожиріння, поєднання <$Esymbol У~3> чинників ризику (84,9 і 62,5 %) та <$Esymbol У~5> чинники ризику (34,9 та 13,9 %), статистично значущо вищі рівні ЗХС, ХС ЛПНГ, тригліцеридів, АпоВ, значення співвідношення АпоВ/АпоА1 та нижчий вміст ХС ЛПВГ і Апо А1. Вираженість цих порушень прямо пропорційно корелювала з інтенсивністю тютюнокуріння. У жінок-курців наявність НС асоціювалася (p << 0,05) з ДЛП (ЗХС >> 4 ммоль (відносний ризик (ВР) - 12,02, 95 % довірчий інтервал (ДІ) 8,12 - 16,32), ХС ЛПНГ >> 1,8 ммоль/л (ВР 9,32; 95 % ДІ 6,13 - 12,56), ХС ЛПВГ << 1,2 ммоль/л (ВР 3,91; 95 % ДІ 2,12 - 5,45)), АГ (ВР 3,49; 95 % ДІ 2,96 - 4,25), ендотеліальною дисфункцією (ЕТ-1 >> 7,87 пг/мл (ВР 7,44; 95 % ДІ 2,89 - 6,21), eNOS << 180 пг/мл (ВР 3,42; 95 % ДІ 2,16 - 4,78), TGF-<$Ebeta 2> << 168 пг/мл (ВР 4,13; 95 % ДІ 2,78 - 5,92)), активністю системного запалення та пероксидації (C-РП >> 3 мг/л (ВР 3,62; 95 % ДІ 2,15 - 4,56), малоновий діальдегід >> 0,45 нмоль/мг (ВР 2,89; 95 % ДІ 1,55 - 3,91), церулоплазмін >> 380 мг/(л-год) (ВР 2,34; 95 % ДІ 1,46 - 3,25)). У жінок-курців із НС на відміну від жінок, які не курять, виявлено сильний множинний кореляційний зв'язок між TGF-<$Ebeta 2>, ЕТ-1 і тютюнокурінням (R = 0,60, p = 0,000003). Встановлено високий прогнозований ризик розвитку НС за тривалості тютюнокуріння >> 12 років, ЕТ-1 >> 30 пг/мл, TGF-<$Ebeta 2> << 145 пг/мл, індексі маси тіла >> 30 кг/м<^>2 та C-РП >> 14 мг/л. У жінок-курців, яким додатково призначали кверцетин, реєстрували статистично значущо вираженішу (в 1,4 - 1,7 разу) позитивну динаміку зазначених показників як у порівнянні з курцями, котрі одержували лише рекомендовану терапію, так і з некурцями, яким призначали кверцетин.

• Бедзай Артем Олександрович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"