За даними Akl C et al. до 2025 р. кількість людей з артеріальною гіпертензією (АГ) збільшиться на 15 - 20 % та досягне 1,5 млрд чоловік. Так як гіперурикемія (ТУ) тісно пов'язана з іншими факторами ризику АГ, існує необхідність вивчити взаємозв'язки між ГУ та іншими факторами ризику АГ. Метf роботи - розробка раціональних підходів до модифікації окремих факторів ризику АГ з використанням внутрішньовенної лазерної терапії (ВЛТ). У дослідження було включено 184 особи: 1 група (n = 30) - нормотензивні особи без ГУ; 2 група (n = 52) нормотензивні пацієнти з ГУ; 3 група (n = 48) пацієнти з есенціальною АГ (I стадія, 1 - 2 ступінь) без ГУ; 4 група (n = 54) пацієнти з есенціальною АГ (I стадія, 1 - 2 ступінь) з ГУ. Пацієнтів 3 та 4 групи було розподілено на підгрупи у відповідності до схем лікування: 3А (n = 24), 4А (n = 26) (стандартна антигіпертензивна терапія (АГТ)) та 3Б (n = 24), 4Б (n = 28) (комбіноване лікування АГТ та внутрішньовенна лазерна терапія (ВЛТ)). Курс ВЛТ проводили з довжиною хвилі 635 нм, потужність 1,5 мВт, щільність потужності випромінювання 0,2 Вт/см<^>2, флюєнс 0,2 Дж/см<^>2, експозицією 900 сек, курс - щоденно, загальною кількістю 10 процедур. Встановлено наявність асоціації між рівнем сечової кислоти (СК), систолічного артеріального тиску (САТ), діастолічного артеріального тиску (ДАТ), ендотеліальною дисфункцією (ЕД), дисфункцією міокарду лівого шлуночка, понаднормовим підвищенням жорсткості артеріальної стінки, пойкілоцитозом у досліджуваних групах. Використання ВЛТ у поєднанні з АГТ дозволяє досягти статистично значимішого (p << 0,05) у порівнянні із АГТ зниження САТд на 4,2 %, ДАТд на 2,4 %, ДАТн на 2,5 %, індексу часу (ІЧ) САТд на 5,1 %, ІЧ ДАТд на 2,7 %, ІЧ САТн на 19 %, швидкості ранкового підйому (ШРП) САТ на 33,8 %, ШРП ДАТ на 31 %, величини ранкового підйому (ВРП) САТ на 17,3 %, ВРП ДАТ на 12,8 %, швидкості пульсової хвилі (ШПХ) на 4,1 %, прояви ендотеліальної дисфункції на 1,4 %, систолодіастолічної дисфункції на 4,5 %, пойкілоцитозу на 2,9 %, рівня сечової кислоти на 3,1 % у пацієнтів з АГ. За коморбідності АГ та ГУ додавання ВЛТ до АГТ надає змогу досягти додаткового зниження САТд на 9,3 %, ДАТд на 7,4 %, САТн на 11,5 %, ДАТн на 2,7 %, ІЧ САТд на 18,8 %, ІЧ ДАТд на 18,9 %, ІЧ САТн на 1,8 %, ІЧ ДАТн на 8,7 %, ШРП CAT на 25,8 %, ШРП ДАТ на 28,5%, ВРП CAT на 8,2 %, ВРП ДАТ на 6,0 %, ШПХ на 13,4 %, ендотеліальної дисфункції на 3,5 %, систолодіастолічної дисфункції на 18,8 %, пойкілоцитозу на 5,7 %, рівня сечової кислоти на 11,6 % у порівнянні з АГТ. У пацієнтів з нормальними значеннями АТ та ГУ застосування ВЛТ надає змогу знизити показники ДМАТ, ЕЗВД, пойкілоцитозу, рівня СК (p << 0,05). Висновки: встановлено наявність прямих кореляційних зв'язків середньої сили між ГУ та ендотеліальною дисфункцією, систолодіастолічною дисфункцією, понаднормовим підвищенням жорсткості артеріальної стінки, пойкілоцитозом. Використання ВЛТ у нормотензивних і гіпертензивних пацієнтів з ГУ з ефективним методом корекції рівня СК, понаднормової жорсткості артеріальної стінки, систолодіастолічної дисфункції, ЕД та пойкілоцитозу.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"