Численні патологічні стани супроводжуються больовим синдромом, що потребує фармакологічної корекції. З метою посилення ефективності, зокрема, нестероїдних протизапальних засобів як знеболювальних і протизапальних препаратів нерідко застосовують препарати допоміжної (ад'ювантної) терапії. Зважаючи на можливі психоемоційні розлади та порушення цілісності мембран, що можуть спостерігатися за больового синдрому, слід з'ясувати, чи доцільне застосування транквілізаторів та/або антидепресантів з аналгезуючими препаратами з метою зменшення проявів запалення та для покращання структурно-динамічних властивостей мембран клітин. Мета дослідження - вивчити аналгезуючу, протизапальну та мембраностабілізуючу дію денного транквілізатора гідазепаму та класичного трициклічного антидепресанту амітриптиліну на тлі больового синдрому за умов комбінованого застосування з ненаркотичним аналгетиком кеторолаком. Результати проведених досліджень свідчать про наявність фармакодинамічної взаємодії між нестероїдними протизапальними препаратами та транквілізаторами й антидепресантами на тлі гострого больового синдрому. Гідазепаму та амітриптиліну властива знеболювальна дія на тлі больового синдрому, спричиненого введенням формаліну, водночас вони не впливають на протибольову активність кеторолаку та їх власна аналгетична активність не змінюється за комбінованого застосування з кеторолаком у порівнянні з монотерапією транквілізатором чи антидепресантом. Кеторолаку притаманна протинабрякова (протизапальна) активність за умов больового синдрому, індукованого хімічним агентом. Гідазепам сприяє зменшенню, а амітриптилін - посиленню набряку як за самостійного, так і за комбінованого застосування з кеторолаком. Гідазепам і кеторолак за окремого й комбінованого застосування виявляють мембраностабілізуючі властивості, про що свідчить зниження константи зв'язування зонда АНС з мембраною еритроцитів до норми та захисна дія щодо структури глибинних гідрофобних ланок мембран еритроцитів. Амітриптиліну не притаманний позитивний вплив на структурно-динамічні характеристики мембран на даній моделі запального процесу. Одержані знання можуть бути врахованими за створення нових та оптимізації існуючих схем застосування аналгетиків та ад'ювантних лікарських засобів за больового синдрому хімічного генезу.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Серединська Наталія Миколаївна (медичні науки)
• Бухтіарова Тетяна Анатоліївна (медичні науки)
• Бабенко Лідія Павлівна (біологічні науки)
• Величко Олена Михайлівна (технічні науки)
• Величко Олег Миколайович (технічні науки)
• Величко Ольга Миколаївна (технічні науки)
• Величко Олена Миколаївна (1989–) (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"