У популяції дітей препубертатного віку з затримкою внутрішньоутробного розвитку відсутні дані про статус вітаміну D через певний час після народження, вплив вітаміну D на вісь "гормон росту (ГР)/ростові фактори". Особливий інтерес викликає група пацієнтів, в яких зберігається суттєве відставання в рості на тлі зниження рівнів інсуліноподібного фактора росту 1 (ІФР-1) та нормального стимульованого викиду гормона росту. Мета дослідження - визначення рівнів 25-гідроксикальциферолу (25(ОН)D) у плазмі крові дітей з низькорослістю внаслідок затримки внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) на тлі нормосоматотропінемії. Обстежені 34 дитини (14 дівчаток і 20 хлопчиків) із затримкою росту (середній вік - 6,95 +- 0,46 року), які при народженні мали ознаки ЗВУР. Симетричний тип ЗВУР виявили у 15 (44,2 %) пацієнтів, асиметричний тип - у 19 (55,8 %) пацієнтів. За результатами функціональних тестів у всіх пацієнтів встановлено наявність нормального піку викиду ГР (>> 10 нг/мл). Гормональне обстеження включало: визначення рівнів тиреотропного гормона, вільного тироксину (Т4) в плазмі крові імунорадіометричним методом за допомогою стандартних наборів Immunotech- kit (Чехія). На момент обстеження всі пацієнти перебували в стані еутиреозу. Рівні ГР, ІФР-1 та ІФР-ЗБ-3 у плазмі крові визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу з використанням наборів Immulіte 2000 ХРі (Siemens, США). Рівень 25(ОН)D у сироватці крові визначався імунохемілюмінесцентним методом (Abbott, США). Оцінку результатів здійснювали відповідно до рекомендацій Міжнародного товариства ендокринологів (2011). Встановлено, що у дітей препубертатного віку, народжених з ознаками ЗВУР, середній показник SDS росту на момент обстеження становив -2,83 +- 0,12. Суттєвої різниці між показниками росту та маси тіла пацієнтів із симетричною й асиметричною формою на момент обстеження не визначено (p >> 0,05). Вміст вітаміну D у плазмі крові дітей з ознакми ЗВУР загалом по групі 49,70 +- 2,17 нмоль/л. Недостатність вітаміну D встановлено у 16 обстежених (47 %), а дефіцит вітаміну D - у 18 дітей (53 %). Не встановлено суттєвих відмінностей між показниками вітаміну D у дівчаток і хлопчиків з ознаками ЗВУР (51,79 +- 3,38 і 48,36 +- 2,86 нмоль/л відповідно, p >> 0,05). SDS росту у групі пацієнтів з асиметричним типом ЗВУР слабко корелює (r = 0,38) з вмістом вітаміну D. Рівень вітаміну D вірогідно відрізнявся залежно від типу ЗВУР (з симетричною формою - 44,1 +- 3,2 нмоль/л, з асиметричною формою - 54,20 +- 2,56 нмоль/л, p << 0,05). SDS ІФР-1 у групі пацієнтів з асиметричним типом ЗВУР слабко корелював (r = 0,36) з вмістом вітаміну D. На тлі вірогідного зниження рівня ІФР-ЗБ-3 у дітей з асиметричною формою ЗВУР порівняно з показниками дітей із симетричною формою (- 1,32 +- 0,07 та - 1,00 +- 0,14 SDS відповідно, p << 0,05) спостерігали зниження рівнів ІФР-1 (- 1,62 +- 0,10 та - 1,34 +- 0,14 SDS відповідно, p = 0,05). Висновки: пацієнти, які народилися з ознаками ЗВУР, навіть на тлі нормосоматотропінемії, можуть зберігати суттєвий дефіцит росту, різке зниження ІФР-1 та ІФР-ЗБ-3 протягом тривалого часу після народження. Отримані результати свідчать про наявність гіповітамінозу D у всіх пацієнтів препубертатного віку, які народилися з ознаками затримки внутрішньоутробного розвитку. Не встановлено кореляційного зв'язку між рівнем вітаміну D і максимальним піком стимульованого викиду гормона росту. Однак пацієнти з асиметричним типом ЗВУР мають слабку кореляцію (r = 0,36) між SDS ІФР-1 та вмістом вітаміну D, вірогідне зниження рівнів ІФР-1, ІФР-ЗБ-3, а також вітаміну D порівняно з його рівнем при симетричному типі ЗВУР. До переліку досліджень при обстеженні дітей з низькорослістю, які народилися з ознакми затримки внутрішньоутробного розвитку, рекомендовано включати визначення рівня вітаміну D у плазмі крові незалежно від типу захворювання та стану соматотропної функції.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Большова Олена Василівна (1956–) (медичні науки)
• Музь Наталія Миколаївна (медичні науки)
• Ризничук Мар'яна Олександрівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"