Наведено новий напрям радіогідрогеології, висвітлено закономірності формування радіоактивного забруднення грунтових і поверхневих вод за умов виведення осушувальних систем з експлуатації після аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) . Розроблено методологію визначення складових вторинного радіоактивного забруднення дренажного стоку, природної та порушеної бар'єрної стійкості водозборів, що включає три рівні верифікації: детальний (експериментальний), локальний та регіональний (басейновий). Виконано кількісне оцінювання чинників вторинного забруднення вод каналів з використанням гідрогеологічних (режимні спостереження, гідродинамічні та балансові розрахунки, дослідно-фільтраційні роботи, аналітичні дослідження тощо), гідрометричних, дистанційних, статистичних та ін. методів. Виявлено вплив умов водообміну на перерозподіл складових балансу, їх значення у забрудненні грунтових вод. Частка винесення ⁹⁰Sr грунтовими водами в канали у багатоводні 1998 - 2000 рр. на найбільш забруднених системах складала 0,22 - 2,5 % від щорічного винесення каналом, а у маловодні роки - 20 - 35 %. У роки малої й середньої водності водне винесення ⁹⁰Sr має зворотну залежність від площі меліоративних систем на водозборі і пряму - в багатоводні, а особливо, - на наступний після багатоводного рік. Досліджено, що меліорованість на рівні 10 - 20 % істотно не впливає на бар'єрну стійкість водозбору. Вперше встановлено, що формоутворення ⁹⁰Sr у водному середовищі визначається генетичними особливостями складових балансу або стоку. Визначено темпи самоочищення підземних вод від ⁹⁰Sr та константу швидкості самоочищення (сягає 2,55 ± 0,07 рік^-1Sr). Статистичними методами доведено важливу роль мікрозападин у водообміні: вони забезпечують значну частку винесення ⁹⁰Sr до каналів підземним шляхом та сприяють розсіюванню радіонуклідів у геологічному середовищі. Апробовано метод прогнозування концентрацій та водного винесення забруднюючих речовин на басейновому рівні, який грунтується на регресійних залежностях від гідродинамічних, гідрохімічних і сталих ландшафтних показників, що визначають утримуючу здатність водозбору. На основі визначених закономірностей, з урахуванням функціонального статусу території, розроблено науково-прикладні засади поводження з меліоративними системами в зонах техногенного радіоактивного забруднення, які полягають у виборі диференційованих заходів відповідно до діючих чинників вторинного забруднення водного стоку, використанні та посиленні біогеохімічних бар'єрних функцій водозборів з метою мінімізації водного винесення радіонуклідів за межі зони забруднення.

• Шевченко Олена Леонідівна (економічні науки)
• Шевченко Олексій Леонідович (1962–) (геологічні науки)
• Шевченко Ольга Леонідівна (технічні науки)
• Шевченко Олена Леонідівна (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"