Розглянуто питання підвищення ефективності діагностики хронічних негнійних середніх отитів у хворих на сезонний і цілорічний алергічні риніти (АР) шляхом вдосконалення комплексного обстеження. Обстежено 188 людей (376 вух) у період загострення та ремісії: із сезонним АР 56, з цілорічним АР 82, контрольна група здорових 50 осіб. Застосовано опитування хворих і контрольної групи за допомогою тестів SNOT-22 (Sinus-Nasal-Outcome Test-22), при отомікроскопії встановлення ступеней ателектазу обох частин барабанної перетинки за М. Tos (1980), J. Sade (1979), Ch. Bluestone (2005). Вдосконалено імпедансну тимпанометрію тестами ковтання, Тойнбі, Вальсальва для визначення еквіпресорно-вентиляційної функції (ЕВФ) слухової труби (СТ). Оптичний огляд глоткового вічка СТ у динаміці з відеозаписом за D. Рое і співавт. (2011) доповнено тестами Тойнбі і Вальсальва (оптична вушна сальпінгоскопія в динаміці). Встановлено тубарну дисфункцію (ТД) в період загострення при сезонному АР, що після лікування у більшості випадків 70,54 % відновлювалась. У хворих на цілорічний АР повне відновлення ЕВФ СТ наставало значно рідше, тільки у 20,73 %. Причинами ТД були алергічний ендосальпінгіт, затоплення глоткового вічка слизовими виділеннями, зниження функції нижнього клапана СТ. У хворих на сезонний АР під час загострення виявлено розвиток туботимпаніту (ателектатичного отиту 1 - 2 ст.) із різним ступенем ателектазу натягненої та звислої частин барабанної перетинки в 67,85 % хворих, а в 5,36 % встановлено хронічний фіброзно-адгезивний середній отит (тотальний ателектатичний середній отит 2 - 3 ст.). У хворих на цілорічний АР під час загострення виявлено хронічний туботимпаніт (ателектатичний середній отит 1 - 2 ст.) у 67,07 % хворих, та у 25,61 % хворих фіброзно-адгезивний середній отит (тотальний ателектатичний середній отит 2 - 3 ст.), що в перерахунку на кількість вух становило 18,29 % (30 вух). Причинами розвитку негнійного середнього отиту встановлено: довготривалий АР з дитинства з порушенням мукоціліарного транспорту, функції СТ, малим об'ємом пневматизації середнього вуха. Комп'ютерна томографія із визначенням об'єму пневматичних структур середнього вуха дає змогу прогностично оцінити перебіг негнійного середнього отиту, а також дати оцінку тривалості процесу у вусі. Отологічні зміни розвиваються часто малосимптомно та не виразно. Для профілактики розвитку негнійних середніх отитів (ателектатичний, фіброзно-адгезивний) у хворих на АР необхідна своєчасна діагностика алергічного процесу та функціонального стану СТ із раннім лікуванням АР і ТД. Для діагностики функціонального стану СТ доцільно проводити комплексне обстеження - отомікроскопію із визначенням стану натягненої та ненатягненої частин барабанної перетинки, імпедансну тимпанометрію в динаміці, тональну аудіометрію, оптичний огляд носоглотки з одночасною вушною оптичною відеосальпінгоскопією в динаміці із визначенням функціонального стану глоткового клапана СТ.

• Крук Мирослав Мирославович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"