Обгрунтовано теоретико-методологічні та прикладні засади розвитку державних механізмів у сфері соціального благополуччя дітей. Досліджено теоретичні аспекти розвитку державної політики у ций сфері. Виявлено основні чинники та фактори, які стимулюють виникнення та поширення негативних явищ у дитячому середовищі. Проаналізовано механізми державного та громадського впливу на розв'язання проблем соціального захисту, виховання, реабілітації та суспільної адаптації дітей, які перебувають за складних життєвих умов. Виявлено прихований характер сучасного стану дитячої бездоглядності та безпритульності, загострення проблеми безпеки дітей, в сім'ях, де батьки ухиляються від виконання батьківських обов'язків. Відмічено проблему інституціалізації дітей з проблемних та малозабезпечених сімей, на фоні щорічного зменшення кількості дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування в інтернатних закладах. На основі міжнародного досвіду запропоновано удосконалену структуру органів державної влади та місцевого самоврядування, а також систему надання соціальних послуг в галузі охорони дитинства, шляхи покращення взаємодії органів публічної влади стосовно створення сприятливих умов для безпечного розвитку кожної дитини, незалежно від її соціального статусу, в середовищі сім'ї та громади.

• Олифіренко Юлія Іванівна (державне управління)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"