Вперше розроблено комплексну модель стійкості зсувонебезпечних територій, що враховує пружно-пластичне деформування схилів за нелінійного деформування грунтів, нестаціонарну фільтрацію та площинний змив. Набула подальшого розвитку методика числового моделювання стійкості грунтового середовища, що базується на модифікованій дилатансійній моделі пружно-пластичного деформування. Розроблено проблемно-орієнтовані скінченні елементи для комплексної моделі стійкості зсувонебезпечних територій за дії техногенних факторів, а також одержано розрахункові співвідношення метода скінченних елементів для площинного змиву грунтів. Рішення проводиться на базі єдиної топологічної структури скінченно-елементної сіткової дискретизації. Створено алгоритми послідовних переходів від одного завдання до іншого шляхом постановки початкових і граничних умов різної фізичної природи. Оцінено зміни та відповідні корекції вільної поверхні грунтового середовища, а також обчислення додаткової системи гідродинамічних сил. Розроблено методику лабораторних випробувань площинного змиву грунту та проаналізовано збіжності та достовірності одержаних результатів на основі тестування контрольних прикладів. Вперше наведено роль і надано кількісне оцінювання площинного змиву при формуванні поверхневого зсуву на схилі в межах залягання насипних грунтів. Визначено внесок гідродинамічної сили в загальній системі сил, що діють на схилі. Одержано рішення прикладних задач, в яких проаналізовані зміни в напружено-деформованому стані системи "основа-схил-споруда" за комплексної дії техногенних факторів.

• Гараханлу Мохаммад Махді (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"