Вперше в українському літературознавстві системно досліджено українську лірику другої половини XX ст. Розглянуто лірику означеного періоду в контексті стильових систем. Виявлено їх провідні особливості, встановлено проблемно-тематичні блоки, що презентують окремі стильові системи. Відстежено динаміку їх розвитку, а також з'ясовано взаємозв'язок певних тенденцій у творчості окремих авторів, виявлено типологічні схожості між ними. Виділено три стильові системи: референтна лірика, ейдологічна, неориторична. Цю послідовність можна уявити у вигляді синхронних зрізів, розташованих один за одним, тому їх варто розглядати окремо, а вже згодом зіставити та синтезувати результати. Діахронний зріз передбачає можливість дослідження змін, що супроводжують еволюційні процеси. Основні принципи поділу на системи в аналізованому періоді - типологічний та хронологічний. Головним принципом визначення стильових систем стало уявлення про художній текст як про знак та, відповідно, про зв'язок плану вираження та плану змісту, проте стильові системи не існували ізольовано. Звернено увагу на перехідні, проміжні етапи у їх розвитку та на вкраплення однієї стильової системи в іншу.

• Деркачова Ольга Сергіївна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"