Уперше операціоналізовано структуру персистентності як стійкої властивості особистості. Уперше розроблено двовимірну структуру персистентності особистості (динамічна та статична компоненти). Уперше виявлено основний психологічний зміст структурних компонент персистентності (динамічна - здатність до акумуляції позитивних властивостей за несприятливих умов і статична - потреба у самоактуалізації, інтернальність та позитивні комунікативні установки). Уперше з'ясовано особистісні та типологічні чинники, що позитивно впливають на компоненти персистентності (для динамічної компоненти - раціональний тип, гіпертимність, педантичність, емоція радості, почуття компетентності, для статичної компоненти - екстравертований тип, гіпертимність, педантичність, радість). Уперше підтверджено особливості структури внутрішньої мотивації як чинника, що впливає на компоненти персистентності. Уперше показано зв'язок компонент персистентності з демографічними та індивідуальними особливостями особистості (вік, стаж роботи, індивідуально-особистісні характеристики). Уперше створено та валідізовано опитувальник персистентності. Уперше уточнено загальнопсихологічне визначення персистентності.

• Ташматов Вячеслав Абдуллайович (психологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"