Шляхом експериментального дослідження встановлено, що інтраабдомінальне розміщення сітчастого імплантату з антиадгезивним покриттям дозволяє закривати великі дефекти черевної стінки без контактного зведення прямих м'язів, що збільшує площу черевної стінки. Експериментально визначено, що при інтраабдомінальній пластиці за рахунок зменшення контакту сітчастого імплантату з м'язами та підшкірною основою мінімізується вірогідність виникнення ускладнень з боку післяопераційної рани. Вперше встановлено, що під час операції роз'єднання анатомічних компонентів під час моделювання герніопластики підвищення внутрішньочеревного тиску (ВЧТ) до 9,1 мм рт. ст. (1,2 кПа) і більше може призводити до виникнення абдомінального компартменту синдрому (АКС) у післяопераційному періоді. Уперше при хірургічному лікуванні післяопераційної ветральної грижі (ПВГ) великих і гігантських розмірів обгрунтовано виконання комбінованої інтраабдомінальної алопластики у поєднанні з методикою роз'єднання анатомічних компонентів черевної стінки, що забезпечує збільшення її площі, створення оптимального об'єму черевної порожнини без значного натягу м'язово-апоневротичних тканин і зменшує вірогідність підвищення ВЧТ і виникнення АКС. Доведено, що комбінована інтраабдомінальна алопластика у поєднанні з методикою роз'єднання анатомічних компонентів черевної стінки за рахунок мінімізації контакту сітчастого імплантату з підшкірною основою зменшує вірогідність виникнення сероми й інфекційних ускладнень з боку післяопераційної рани.

• Сміщук Віра Василівна (медичні науки)
• Сміщук Віталій Володимирович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"