Систематизовано дані за стратиграфічними рівнями розвитку вуглецевих формацій в криптозойському та фанерозойському еонах, в яких виділено ряд періодичностей: в криптозойському еоні ~ 600, 300, 100 млн років, в фанерозойському еоні ~ 30, 20, 15, 10 млн років. Вперше по відношенню до доманікоідних відкладів виділено стратиграфічні рівні спаду у розвитку та поширенню з періодами 20 і 25 млн років (пізній силур-ранній девон, кордон палеозойського та мезозойського мегациклів, маастрихт-палеоцену), які збігаються з крупними біологічними катастрофами й абіотичними подіями. Вперше виділена ієрархічна система рангів просторового поширення доманікоїдних відкладів (планетарний, субпланетарний, регіональний, локальний). Для території України одержала розвиток планетарна закономірність - зміщення в часі басейнів з доманікоїдною седиментацією з древніх платформ на периферії континентів і в "молоді" морські басейни та океани. Теоретично обгрунтовано приуроченість доманікоідних басейнів до зон довгоіснуючих планетарних і регіональних розломів, що сприяє їх катагенетичному перетворенню та придбанню нафтоматеринських властивостей. Вперше для ДД₃ розроблено типізацію пасток, пов'язаних з доманікоїдними товщами. Визначено головні чинники формування доманікоідних відкладів.

• Мачуліна Світлана Олександрівна (геологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"