На основі проведеного теоретичного аналізу та відповідних узагальнень обгрунтовано суб'єктно-праксиологічну концепцію соціального проектування. Розглянуто теоретичні підходи до розгляду проектування як соціальної практики в соціологічному дискурсі. Обгрунтовано, що соціальне проектування як діяльність враховує принципи глокальності, нетотальності, фрагментарності, суб'єктності, прагматичності. Визнано соціального суб'єкта як носія полісуб'єктності. Виявлено, що згідно суб'єктно-праксиологічного підходу, проектування має поліфонічну природу й існує як функція соціології, соціологічна діяльність (пізнавальна, конструктивістська й організаційна) та соціальна практика. Уточнено зміст проектування як функції соціології, що передбачає усвідомлення, дослідження та створення поля можливостей, в якому інтегровано як суспільні, так і суб'єктні настанови про бажане майбутнє, що обмежене ресурсами та технологіями втілення, середовищем впровадження й активістською позицією суб'єкта. В структурі концепції соціального проектування встановлено, що його мета - гармонізація соціального об'єкта; а завдання полягає у збільшенні соціального капіталу як чинника розвитку потенціалу об'єкта. В межах суб'єктно-праксиологічної концепції обгрунтовано, що об'єкти соціального проектування мають дуалістичну природу. На прикладі системи освіти регіону розроблено й описано проект кластерного регіоналізму освіти.

• Бірюкова Марина Василівна (соціологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"