Доведено, що громадянське суспільство є складним публічно-політичним і соціальним феноменом. Воно завжди виступає в дуалістичній формі та складається, з одного боку, з публічно-політичного компонента, що включає мережу громадських організацій та структур, які виходять на публічно-політичну арену: громадські рухи, об'єднання, асоціації тощо, і спрямовані на вирішення проблем на макрорівні. З іншого боку - з приватного компонента, сформованого з утворень, які включають громадян, об'єднаних за інтересами для вирішення приватних (локальних) проблем (мікрорівень). Стверджено, що за умов глобалізації має відбутись істотна трансформація функцій держави. Вона має максимально зменшити свою присутність на регіональному та місцевому рівнях, розмежувавши свої функції з органами публічної влади, громадянським та економічним суспільством. При цьому значна частина повноважень має перейти саме інститутам громадянського суспільства, які мають зосередитися на виконанні таких функцій: інтеграційної - об'єднання індивідів, консолідація суспільства та зменшення соціальної напруги, досягнення взаєморозуміння, консенсусу між суперечливими і різноспрямованими інтересами і устремліннями індивідів, груп, асоціацій і рухів, стабілізаційної - збереження і зміцнення певних соціально-економічних умов стабільності різних сфер життєдіяльності індивідів і груп, пом'якшення впливу глобалізаційних процесів для громадян, з соціалізації - сприяння успішній соціалізації та самореалізації громадян, з легітимації - сприяння легітимації інститутів публічної влади і національної держави, надання допомоги державі в захисті національних інтересів на міжнародній арені.

• Білокопитов Дмитро Вікторович (державне управління)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"