Розроблено нові методики оцінювання залишкового ресурсу високо-навантажуваних та тривало-експлуатованих елементів відповідальних вузлів механічної частини локомотивів. Розглянуто поширений вид руйнування металевих елементів таких конструкцій, а саме їх втомне розтріскування. В основі сформульованих методик закладено розрахункові моделі зародження та розвитку втомних тріщин, а також експериментальні методи визначення статичних та втомних механічних характеристик тривало експлуатованих металевих матеріалів досліджуваних деталей локомотива. Запропоновано розрахункові моделі визначення періоду зародження та кінетики поширення втомної тріщини, що грунтуються на енергетичних підходах механіки руйнування матеріалів. Модель зародження втомної тріщини застосовано для визначення залишкового ресурсу кільця буксового підшипника із раковиноподібним дефектом на доріжці кочення. Розроблено розрахункову методику визначення періоду докритичного росту втомної тріщини в шворневій балці рами візка електровоза, яка дозволяє оцінювати її залишковий ресурс залежно від початкової величини втомної тріщини та умов експлуатації електровоза. Побудовано номограму залишкового ресурсу тривало експлуатованої рами візка із тріщиною, а також встановлено найбільш імовірні траєкторії поширення втомних тріщин біля технологічних кругових отворів шкворневої балки. Розглянуто задачу про розрахунок залишкового ресурсу пружного елемента ресори електровоза з тріщиною. Показано, що залишковий ресурс листа ресори значною мірою залежить від розміру дефекту, зміни параметрів навантаження та стану матеріалу, які зумовлені терміном та умовами експлуатування. Запропоновано розв'язання задачі оцінювання залишкового пробігу осі колісної пари електровоза із наявною на поверхні її середньої частини півеліптичною тріщиною. Встановлено, що порівняно малі за розмірами тріщиноподібні дефекти на поверхні осі колісної пари можуть за невеликий пробіг досягнути критичних розмірів, а кінетика росту втомної поверхневої тріщини залежить не тільки від площі початкового тріщиноподібного дефекту, але й суттєво від його початкової конфігурації.

• Бас Віктор Романович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"