На підставі обстеження 91-ї дитини, хворої на персистуючу бронхіальну астму (БА), установлено, що це захворювання супроводжується порушенням функції ендотелію в періоді загострення та збереженням цих змін у періоді ремісії, а ступінь прояву ендотеліальної дисфункції залежить від тяжкості та тривалості патологічного процесу. Визначено особливості порушення функціонального стану ендотелію судин у дітей з БА. Відзначено залежність неадекватності судинних реакцій від балансу вазоактивних речовин, зокрема зниження в рази концентрацій метаболітів оксиду азоту (S-нітрозотіолу, NО2+NО3) у сироватці крові залежно від тяжкості захворювання з наявністю достовірних кореляційних зв'язків рівнів S-нітрозотіолу, NO2+NO3 та показниками ендотелійзалежної вазодилатації плечової артерії, з посиленням сили цих зв'язків за умов зростання тяжкості захворювання. Окреслено патогенетичну значущість експресії молекули міжклітинної адгезії sVCAM-1 у формуванні запального процесу, а також в активації дисфункції ендотелію в дітей, хворих на БА. Визначено наявність взаємозв'язків рівня sVCAM-1 з інструментальними та біохімічними показниками функції ендотелію, функцією зовнішнього дихання та показниками запалення. Доведено залежність ступеня прояву бронхообструктивного синдрому від функціонального стану ендотелію судин та експресії молекули міжклітинної адгезії sVCAM-1. За допомогою множинного логістичного регресивного аналізу проведено математичне моделювання ймовірності розвитку тяжкого перебігу захворювання. Установлено фактори, які слід обов'язково враховувати під час здійснення прогнозу формування тяжкого перебігу БА (обтяжений сімейний алергоанамнез, рівні sVCAM-І та NО2+NО3 сироватки крові, товщину КІМ ЗСА).

• Васильченко Юлія Вікторівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"