Розглянуто питання підвищення ефективності лікування бронхіальної астми (БА) у дітей за різного ступеня ризику ремоделювання дихальних шляхів. Обстежено 116 дітей шкільного віку, хворих на персистуючу БА. Залежно від вмісту в супернатанті мокротиння маркерів ризику ремоделювання дихальних шляхів (VEGF та ММР-9) сформовано З групи спостереження: високого, середнього та низького ризику. Встановлено, що для дітей з високим ризиком ремоделювання відносно хворих з низьким ризиком характерним були: частіше народження з масою тіла менше 2 500 г, успадкування атопічних захворювань за родоводом обох батьків, наявність медикаментозної алергії, ситуації, коли джерелом тривалої експозиції тютюнового диму виступає мати, поліморфізм генів GSТМ₁ чи GSТТ₁ і відсутність мутації гену eNOS. У дітей із високим ризиком ремоделювання частіше визначались: еозинофілія крові більше 10 %, вміст загального IgE крові більше 750 МО/мл, вища протеолітична і фібринолітична активність конденсату видихуваного повітря та зростання вмісту у конденсаті метаболітів оксиду азоту. У результаті 4-річного динамічного спостереження у хворих групи із високим ризиком ремоделювання дихальних шляхів спостерігалося значне зниження лабільності бронхів та зростання їх чутливості та сприйнятливості до гістаміну. Показано, що наявність у хворих на БА високого чи середнього ризику ремоделювання суттєво зменшує ефективність регламентованого контролюючого лікування.

• Білик Галина Анатоліївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"