Визначено конститутивні риси і творчо-практичні особливості сучасного оперного театру як соціально-естетичного та художньо-типологічного явища, сформовано цілісну інтерпретативну модель оперного театру як основу сучасної оперної творчої практики і реалізації художньо-естетичних концептів опери. У контексті музикознавчого дискурсу та у зв'язку з найбільш значущими репертуарними зразками європейського оперного мистецтва запропоновано дефініцію сучасного оперного театру. Виявлено загальні інтердисциплінарні дискурсивні пріоритети й музикознавчі принципи вивчення творчої оперно-театральної практики. Визначено теоретичні передумови вивчення взаємозв'язку явищ театру і опери, розкрито головні історичні умови формування оперного театру і жанрової форми опери. Охарактеризовано репертуарні основи сучасного зарубіжного оперного театру, розроблено підходи щодо репертуарної фактографії сучасного українського оперного театру. Створено дефініцію "рольовий концепт", у зв'язку з якою виявлено провідні тенденції рольової концептуалізації опери як автономної художньо-семантичної сфери. Розвиток поняття оперного тексту і текстологічного підходу щодо явища оперної інтерпретації дає змогу виявляти її значення як типологічного виконавського феномена, виділяти її види та типи, у зв'язку з ними - основні тенденції сучасної режисерської інтерпретації опери. Розкрито значення творчості оперного артиста (співака) як семантичного центру оперної дії, виявлено функціональне різноманіття "рольової особистості" оперного виконавця, в тому числі її синергійну обумовленість та спрямованість. Обгрунтовано особливу популярність - соціокультурну затребуваність оперної творчості Дж. Верді, Дж. Пуччіні, Р. Штрауса.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"