Уперше у вітчизняному філософсько-релігієзнавчому дискурсі запропоновано цілісний концептуальний підхід до релігійних практик як релігійного та соціокультурного феномену. Проаналізовано наявні у вітчизняному соціогуманітарному дискурсі тлумачення поняття "релігійні практики" та запропоновано авторське його тлумачення. Обгрунтовано авторську позицію щодо дистанціювання від тлумачення релігійних практик виключно як практик церковних. Доведено, що релігійні практики - це відкрита система взаємодії релігійних тексту та дій. Проаналізовано та уточнено основні інституціалізовані форми релігійної практики та запропоновано їх авторську ієрархічну схему: культ - ритуал - обряд. У цьому контексті, по-перше, показано сутнісну відмінність ритуалу в архаїчних, традиційних та сучасних суспільствах, по-друге, обгрунтовано необхідність розмежування понять "ритуал" та "релігійний ритуал". Проаналіовано специфіку релігійних практик релігій традиції об'явлення, показано кардинальні відмінності догматичних засад та соціокультурних виявів релігійної практики релігій традиції об'явлення, що супроводжено єдністю сотеріологічних інтенцій, насамперед досягненні єдності з Богом, реалізація яких здійснюється в земному житті. Особливу увагу приділено вивченню особливостей функціонування релігійних практик у суспільстві.

• Кондратьєва Вероніка Ігорівна (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"