Зазначено, що у становленні української літературно-національної мови важлива роль належить Степовій Україні, де гартувався свободолюбивий дух запорозького козацтва, яке пильно оберігало не тільки свою землю від посягань ворожих нападів, а й рідну мову, віру, пісню та народні звичаї. І після зруйнування Запорозької Січі російськими військами в 1775 р. тут не замулилися попри всякі офіційні та неофіційні заборони царськими сатрапами українського слова животворні джерела народної мови, фольклору, освіти. Зросла талановита когорта митців художнього слова та корифеїв українського театру, педагогів і видавців, які заклали міцний фундамент для формування української мовно-літературної норми. Висвітлено історичні процеси становлення літературної мови краю і звитяжних борців за її повнокровне функціонування в усіх сферах суспільного життя. Наведено порівняльну характеристику мовних особливостей південноукраїнського фольклору з мовними особливостями середньонаддніпрянського, північноукраїнського та південно-західного фольклору. Увагу приділено мові творів Г. Бораковського, Т. Зіньківського, М. Пулевича.

• Поповський Анатолій Михайлович (1935–) (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"