Сформульовано феноменологічний підхід до вивчення мовних явищ. Викладено теорію лінгвістичних станів мовних одиниць. Подано загальну концептуальну схему представлення лінгвістичної інформації на основі теорії лексикографічних систем. Розроблено концептуальні моделі та словозмінні класифікації для мов зі словозмінним компонентом: флективним (синтетичним), аналітико-синтетичним, аглютинативним. Розроблені теорії та концептуальні моделі покладено в основу проектування граматичних лексикографічних систем природних мов різного ладу. Розвинені теорії та моделі, а також системотехнічні рішення застосовано та продемонстровано для дослідження граматичних явищ такого ряду мов: української, російської, турецької, німецької, іспанської. Зазначено, що феноменологічний підхід, розвинутий у монографії, відтворює загальні риси природномовних систем і може бути поширений практично на будь-яке коло мов.

• Широков Володимир Анатолійович (1948–) (фізико-математичні науки)
• Любченко Тетяна Петрівна (філологічні науки)
• Шевченко Інна Володимирівна (медичні науки)
• Шевченко Іван Васильович (сільськогосподарські науки)
• Шевченко Ірина Вікторівна (економічні науки)
• Шевченко Ігор Вікторович (технічні науки)
• Шевченко Ірина Василівна (фармацевтичні науки)
• Шевченко Ірина Вікторівна (філософські науки)
• Шевченко Ірина Вікторівна (економічні науки)
• Шевченко Ірина Вікторівна (педагогічні науки)
• Шевченко Ігор Васильович (технічні науки)
• Шевченко Ігор Валерійович (технічні науки)
• Шевченко Ірина Валеріївна (економічні науки)
• Шевченко Ігор Володимирович (медичні науки)
• Шевченко Ігор Веніамінович (хімічні науки)
• Шевченко Ірина Володимирівна (1964–) (соціальні комунікації)
• Шевченко Іван Вікторович (географічні науки)
• Шевченко Ілона Володимирівна (технічні науки)
• Широков Костянтин Володимирович (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"