Увагу приділено вивченню оточення та зв'язків Т. Шевченка на засланні, духовних і побутових витоків його творчості. Розглянуто джерелознавчі аспекти шевченкознавства та форми збереження історичної пам'яті, сучасні інтерпретації спадщини Кобзаря, а також репрезентації періоду заслання Т. Шевченка в поточному культурно-інформаційному просторі. Подано інформацію про миколаївських друзів і знайомих митця часів заслання та солдатчини (за матеріалами виставки "Образ Вічного Сучасника" в Миколаївському обласному краєзнавчому музеї до 200-річчя народження Кобзаря). Увагу приділено Переяславщині в епістолярній і літературній спадщині Т. Шевченка періоду заслання. Розглянуто малюнки Кобзаря зазначеного періоду в "Описі гравюр, літографій та малюнків Т. Г. Шевченка", складеному Т. Г. Честахівським. Визначено ідейно-естетичну роль поезії Т. Шевченка періоду заслання. Висвітлено питання ідейно-художнього втілення "сербської теми" у творчості Кобзаря. Здійснено порівняння мотивів щоденників Т. Шевченка та В. Стуса.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"