Здійснено системне дослідження української експериментальної прози XX - початку XXI ст. в історико-культурній та жанрово-стильовій перспективі. Парадигму експериментальної прози розглянуто на структурно-семантичному рівні, зокрема як експериментальну виокремлено прозу 1920-х рр., "химерну", андеграундову, трансгресивну прозу. Увагу приділено активізації міжмистецької взаємодії в полі художнього експерименту аж до повноцінного функціонування візуального образу (комікс, графічний роман, артбук) і динамізації переходу тексту із друкованої площини до цифрового простору (мультимедійні проекти, інтерактивні книги-ігри, відеоігри). Охарактеризовано експериментальні стратегії української еміграційної прози.

• Підопригора Світлана Володимирівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"