Розглянуто методологічні проблеми становлення нового мовознавчого напряму - зіставної лінгвокультурології. Розроблено перспективні методики, які слугують для верифікаційного підсилення зіставно-лінгвокультурологічного аналізу лінгвокультурно релевантних концептів у британському, німецькому, українському та російському лінгвосоціумах (універсальні концепти ГОРДІСТЬ, ЩЕДРІСТЬ, СКУПІСТЬ, ЗАЗДРІСТЬ, німецькі етноунікальні концепти SCHADENFREUDE, SEHNSUCHT, FERNWEH, GОNNEN, KUMMERSPECK, TORSCHLUSSPANIK). Особливу увагу приділено методиці встановлення лінгвоспецифіки імен лінгвокультурних концептів за допомогою перекладацького аналізу дискурсивних зразків, відібраних із мовних корпусів, та методиці ''аксіологічних терезів'', яка є найбільш ефективною для розкриття ціннісних смислів морально-етичних концептів. Висвітлено загальні закономірності та національно-культурну специфіку у відображенні та фіксації виявів культури досліджуваних етносів у мові.

• Мізін Костянтин Іванович (філологічні науки)
• Петров Олександр Олександрович (педагогічні науки)
• Петров Олексій Олександрович (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"