На підставі комплексного аналізу міжнародного та національного законодавства, здобутків адміністративної науки досліджено загальнотеоретичні та практичні питання адміністративно-правового забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю. Сформульовано поняття, з'ясовано сутність і класифіковано адміністративно-правові засоби, які застосовуються суб'єктами публічної адміністрації у процесі організаційної та владно-розпорядної діяльності по реалізації та захисту суб'єктивних прав цієї категорії населення. Визначено й охарактеризовано основні напрями, форми та види владного впливу на суспільні правовідносини з метою створення та підтримання належних умов безбар'єрного та недискримінаційного життєвого середовища для осіб з інвалідністю. Обгрунтовано необхідність розвитку нової концепції адміністративно-правових засобів забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю, яка повинна грунтуватися на положеннях правозахисної моделі інвалідності, органічно поєднаної з людиноцентричним підходом у публічному адмініструванні. Інвалідність визначено правовою категорією, що доповнює людське різноманіття, де громадяни зі стійкими розладами функцій організму є повноцінними носіями суб'єктивних прав і обов'язків. Зауважено, що на публічну адміністрацію покладено зобов'язання відійти від принципів соціального захисту осіб з інвалідністю на користь організації відповідних сприятливих умов соціального середовища, що дозволяє цим людям реалізувати свої права та свободи на рівні з іншими громадянами країни.

• Кондратенко Віталій Миколайович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"