Розглянуто художню практику Р. Вагнера у контексті теорії комунікації. Зазначено, що на нинішньому етапі комунікативний дискурс визначив безліч дослідницьких напрямів у музикознавстві, зокрема пов'язаних з виконавським мистецтвом, природою музичних жанрів, аналізом тексту в семіотичній проекції, проблемами сучасного режисерського оперного театру. Екстраполяція методів теорії комунікації у вагнерознавство дає змогу виявити специфіку художнього мислення німецького композитора і способи входження його музичних творів у континуум культури. Системний підхід визначив охоплення різних форм художньої практики Р. Вагнера в їх діалектичному взаємозв'язку.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"