Висвітлено розвиток Батурина за ранньомодерної доби в контексті історії Української козацької держави. Увагу приділено архітектурно-археологічним дослідженням зруйнованих мурованих залишків гетьманського палацу в цитаделі, Троїцького собору на фортеці та заміської вілли І. Мазепи на околиці Батурина - Гончарівці, а також вивченню їх самобутньої архітектури і декору українського бароко та впливів на нього зодчества італійського, литовсько-білоруського та московського (так званого наришкінського) бароко. Детально розглянуто високохудожню батуринську кераміку XVII - XVIII ст., представлено найвизначнішу на теренах Гетьманщини збірку рідкісних кахлів із рельєфними антропоморфними та зооморфними зображеннями. Досліджено зміни в характері занять населення Нижнього Посем'я після монголо-татарської навали. Наведено порівняльну характеристику замків Лівобережної України XVI - XVIII ст. (на прикладі Любеча та Батурина). Вивчено орні знаряддя праці з колекції Батуринського національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця". Подано інформацію про промисловість Батурина доби К. Розумовського (XVIII - XIX ст.). Проаналізовано археозоологічні матеріали з Батурина початку XVIII ст.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"