Запропоновано новий інклюзивний підхід щодо інтерпретації спільної культурної спадщини литовського та українського народів. Зазначено, що географічна локалізація Литви на балто-слов'янському пограниччі латинської та візантійської цивілізацій детермінувала появу у Вільнюсі в XIV ст. однієї з найдавніших релігійних інституцій у столиці Великого князівства Литовського (ВКЛ) - спочатку православного, а від XVII ст. унійного монастиря Пресв. Трійці. Аж до середини XIX ст. спільнота ченців східного обряду і створені нею інституції були місцем зустрічі литовського Заходу та руського (українсько-білоруського) Сходу, а також духовним центром Василіянського чину і всієї Київської (Віденської) митрополії. Водночас Святотроїцька обитель перетворилася на важливий осередок публічної репрезентації культурних моделей Slavia Orthodoxa, Slavia Unita та Lithuania Latina в поліетнічному і мультиконфесійному соціумі ВКЛ.

• Ададуров Вадим Валентинович (історичні науки)
• Альмес Іван Іванович (історичні науки)
• Вінниченко Олена Вікторівна (економічні науки)
• Вінниченко Оксана Володимирівна (історичні науки)
• Вінниченко Олексій Олександрович (історичні науки)
• Дух Ольга Ігорівна (біологічні науки)
• Парасюк Василь Михайлович (юридичні науки)
• Скочиляс Ігор Ярославович (історичні науки)
• Скочиляс Ірина Богданівна (1969–) (історичні науки)
• Тесленко Ірина Борисівна (1970–) (історичні науки)
• Тесленко Ігор Анатолійович (історичні науки)
• Тесленко Ірина Олегівна (мистецтвознавство)
• Тесленко Ігор Віталійович (медичні науки)
• Тимошенко Лідія Миколаївна (технічні науки)
• Тимошенко Любов Вікторівна (економічні науки)
• Тимошенко Людмила Михайлівна (біологічні науки)
• Тимошенко Леонід Володимирович (історичні науки)
• Тимошенко Лідія Олексіївна (фізичне виховання та спорт)
• Тимошенко Любов Олександрівна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"