Увагу приділено видатним постатям Черкащини в українській історії, актуальним питанням історичного краєзнавства, зокрема Канівщини, та музеєзнавства. Досліджено топоніми Канівського природного заповідника. Здійснено короткий огляд антропогенних підземель Канева та Канівщини. Подано інформацію про культові споруди Канівщини в контексті політики влади в 20-х рр. XX ст. Розглянуто питання використання творчості Г. Гриненко у процесі формування загальнолюдських цінностей. Висвітлено особливості розвитку духовного взаємозв'язку української та білоруської культур у співпраці Шевченківського національного заповідника (м. Канів) і Державного літературного музею Янки Купали (м. Мінськ). Розкрито питання використання історичних оповідань С. С. Нехорошева в наукових дослідженнях учнів Коврайського НВК ім. Г. Сковороди.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"