Досліджено документи та матеріали, які свідчать про антинародну суть і трагічні наслідки для суспільства діяльності більшовицьких партійних і державних керівників, очільників репресивних органів і кадрових військових, увічнених у топоніміці радянської доби. Через призму документів та фактів проаналізовано радянську топонімічну політику як складову партійної ідеологічної системи фальсифікацій і викривлення правди історії. Особливістю тоталітарного минулого була практика найменування вулиць іменами осіб, як теоретиків, так і "практиків" більшовизму. Це перетворило топонімічний простір, зокрема столиці України, на позаісторичний і не пов’язаний з історією столиці, життям її мешканців, мікроісторією міста. Процес, який розпочався ще наприкінці минулого століття, фактично був завершений реалізацією Закону України "Про засудження комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", який набув чинності у травні 2015 р. Представлені у збірнику документи і матеріали допоможуть глибше зрозуміти підстави для реалізації державної політики декомунізації та перейменування як її складової. Наведено перелік вулиць у м. Києві, які були перейменовані протягом 2014 - 2019 років.

• Іваницька Лілія Василівна (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"