На прикладі формування і уточнення понять розумового і фізичного стомлення проаналізовано підходи до його вивчення в різних періодах раннього становлення фізіології праці. Показано, що трактування праці як засобу збереження і перетворення енергії Сонця уперше було сформульоване 130 років тому вітчизняним ученим С. А.Подолінським. Аналіз спадщини попередників охоплює дослідження, які проведені І. М. Сеченовим, Ж. Адамаром, К. Х. Кекчеєвим, Б. І. Словцовим, З. Бакарадзе, В. А. Левицьким, В. В. Розенблатом, М. І. Виноградовим, Д. І. Шатенштейном, Г. В. Фольбортом, В. В. Фролькісом і іншими ученими, що заклали основи формування фізіології праці і вчення про стомлення. Виконаний аналіз наукової спадщини наших попередників дає змогу простежити хід виникнення ідей, повіязаних з розвитком стану стомлення, а також підкреслити важливість виникаючих нових напрямів у фізіології праці. Вказ, що подальше вдосконалення і пошук неврахованих аспектів фізіології праці, на які звертали увагу наші попередники, буде корисним для сучасних учених оскільки певні її сторони були недостатньо проаналізовані або навіть упущені подальшими поколіннями дослідників.

• Трахтенберг Ісаак Михайлович (1923–) (медичні науки)
• Кальниш Валентин Володимирович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"