Сечокам'яна хвороба - це захворювання, яке частіше зустрічається у дорослих пацієнтів. Однак у педіатричній практиці вона також є важливою клінічною проблемою через високий ризик рецидивів протягом життя. Гіперкальціурія, гіперурикемія, гіпероксалурія та цистинурія, вторинні по відношенню до порушень обміну речовин, сприяють утворенню каменів. Мета роботи - показати особливості перебігу двосторонньої стагхорн-сечокам'яної хвороби з каменями сечового міхура, що розвиваються у процесі гіперкальціємії, у дівчинки з множинними вродженими аномаліями. Діагноз сечокам'яної хвороби дитині був встановлений у віці двох місяців. Перебіг захворювання у даному випадку характеризувався надзвичайно частими рецидивами і численними інфекціями сечовивідних шляхів різної етіології, у тому числі з високою стійкістю бактеріальних штамів. Важкий перебіг інфекцій часто потребував госпіталізації. Дитині було необхідне інвазивне лікування сечокам'яної хвороби, як у нижніх, так і у верхніх сечовивідних шляхах. У сечовому міхурі та при уролітіазі сечоводу застосовувалися ендоскопічні методики (трансуретральна цистолітотрипсія та уретерореноскопія). Ниркові відкладення видаляли за допомогою операції відкритого доступу (пієлолітомія з внутрішньонирковою літотрипсією). Незважаючи на невпинний розвиток технологій та мініатюризацію обладнання, що уможливили і популяризували мініінвазивне лікування сечокам'яної хвороби, окремі випадки все ж таки вимагають хірургічного втручання відкритим доступом. Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом (ЛЕК) усіх установ. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дитини. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"