Досліджено специфіку антропологічної проблематики в прагматизмі з огляду на її можливості бути джерелом поступу аналітичної філософії в соціогуманітарній площині. Теоретичний базис дослідження визначен працями представників класичного прагматизму (Ч. С. Пірса, В. Джеймса, Дж. Дьюї, Ф. Шіллера), неопрагматизму (В. В. О. Куайна), постпрагматизму (Р. Рорті) й аналітичного прагматизму (Р. Брендома). Саме їхній творчий доробок дає чітке уявлення про вагоме місце антропологічних пошуків у теорії прагматизму. Доведено, що антропоцентричні ідеї прагматичної методології доцільно аналізувати в єдності її логічних, епістемологічних і метафізичних начал. Встановлено, що саме завдяки інтересу до людської особистості світоглядно-соціальні основи теорії прагматизму можна визначити як плюралістичні. Виявлено, що, конкретизуючи стратегії пізнання людського буття в термінах на кшталт досвіду чи самості, й розвиваючи практичні способи обгрунтування істинності знань, теоретикометодологічні пошуки прагматизму можуть бути ефективними у процесі формування соціогуманітарних концепцій аналітичної філософії. Теорія прагматизму критично ставиться до знеособленого, формального мислення, яке не може бути дієвим засобом пізнання. Мислення має соціальне підгрунтя і є наскрізь особистісним. Обгрунтовуючи його залежність від соціокультурного середовища й внутрішніх інтенцій суб'єкта, логічна теорія не просто оперуватиме символами на синтаксичному чи семантичному рівні, а й враховуватиме прагматичний аспект мови. Особливої ваги набуває антропологічна проблематика і в теорії пізнання, осердям якої є поняття прагматичної віри, що уможливлює істинність і релігійних переконань, адже підгрунтя теорії істини детерміноване принципом гуманізму, а істина витлумачена як ціннісний орієнтир. Оскільки пізнання зовнішнього світу - це віднайдення схожості з нами, то й метафізичні основи буття, згідно з прагматизмом, персоніфіковані, а методологія - визначена в антропоморфних термінах. Застосовуючи її, дослідження людського буття конкретизоване у процесі аналізу психологічних і соціокультурних вимірів концептів досвіду й самості. Спроби осягнути природу людського буття в прагматизмі емпірично обгрунтовані. Апелювання до науки, плюралізм методології, пошук соціокультурних передумов мислення й відповідних мовних форм вираження людського досвіду є тим здобутком прагматизму, який виступає підгрунтям соціогуманітарної редескрипції аналітичної методології.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"